|
|
Цивільний Процесуальний Кодекс України
Стаття 181. Використання свідком письмових записів
1. Свідок, даючи показання, може користуватися записами в тих
випадках, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями
та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Ці записи
подаються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть
бути приєднані до справи за ухвалою суду.
Стаття 182. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків
1. Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду,
неповнолітніх свідків проводиться в присутності педагога або
батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не
заінтересовані у справі.
2. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку,
головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність дати правдиві
показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від
давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не
приводить до присяги.
3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть з
дозволу суду задавати свідкові питання, а також висловлювати свою
думку стосовно особи свідка, змісту його показань.
4. У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єктивного
з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли
вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою
суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у
справі. Після повернення цієї особи до зали судового засідання
головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає
можливість задати йому питання.
5. Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, після
закінчення його допиту видаляється із зали судового засідання,
крім випадків, коли суд визнав необхідною присутність цього свідка
в залі судового засідання.
Стаття 183. Оголошення показань свідків
1. У разі відкладення розгляду справи показання свідків,
зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під
час допиту їх за місцем проживання, або показання, дані ними у
судовому засіданні, в якому було ухвалено скасоване рішення,
повинні бути оголошені і досліджені в судовому засіданні, в якому
ухвалено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому
засіданні є неможливою. Особи, які беруть участь у справі, мають
право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них
свої пояснення.
Стаття 184. Допит сторін, третіх осіб, їх представників
як свідків
1. Якщо сторона, третя особа, їх представники заявляють, що
факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за
їх згодою можуть бути допитані як свідки згідно із статтями
180-182 цього Кодексу.
Стаття 185. Дослідження письмових доказів
1. Письмові докази або протоколи їх огляду оголошуються в
судовому засіданні та надаються для ознайомлення особам, які
беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам,
спеціалістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть
давати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколу їх
огляду. Особами, які беруть участь у справі, з приводу зазначених
доказів можуть ставитися питання свідкам, а також експертам,
спеціалістам.
2. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або
поданий до суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення
документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є
фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд
виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі
інших доказів.
Стаття 186. Оголошення і дослідження змісту особистих
паперів, листів, записів телефонних розмов,
телеграм та інших видів кореспонденції
1. Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних
розмов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може
бути оголошений і досліджений у відкритому судовому засіданні
тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України
( 435-15 ).
Стаття 187. Дослідження речових доказів
1. Речові докази оглядаються судом або досліджуються ним
іншим способом, а також пред'являються для ознайомлення особам,
які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також
експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пред'явлено для
ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи
інші обставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до
журналу судового засідання.
2. Протоколи огляду речових доказів оголошуються в судовому
засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої
пояснення з приводу цих протоколів.
3. Особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання
з приводу речових доказів свідкам, а також експертам,
спеціалістам, які їх оглядали.
Стаття 188. Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису
і їх дослідження
1. Під час відтворення звукозапису, демонстрації відеозапису,
що мають приватний характер, а також під час їх дослідження
застосовуються правила цього Кодексу щодо оголошення і дослідження
змісту особистого листування і телеграфних повідомлень.
2. Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису
проводяться в судовому засіданні або в іншому приміщенні,
спеціально підготовленому для цього, з відображенням у журналі
судового засідання особливостей оголошуваних матеріалів і
зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує
пояснення осіб, які беруть участь у справі.
3. У разі потреби відтворення звукозапису і демонстрація
відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.
4. З метою з'ясування відомостей, що містяться у матеріалах
звуко- і відеозапису, а також у зв'язку з надходженням заяви про
їх фальшивість судом може бути залучено спеціаліста або призначено
експертизу.
Стаття 189. Дослідження висновку експерта
1. Висновок експерта оголошується в судовому засіданні.
2. Для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути
поставлені питання. Першою ставить питання експертові особа, за
заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші
особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за
клопотанням обох сторін, першим ставить питання експертові позивач
і його представник.
3. Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на
питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання
експерту після закінчення його допиту особами, які беруть участь у
справі.
4. Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і
доповнення висновку приєднуються до справи.
Стаття 190. Консультації та роз'яснення спеціаліста
1. Під час дослідження доказів суд може скористатися усними
консультаціями або письмовими роз'ясненнями (висновками)
спеціалістів.
2. Спеціалісту можуть бути поставлені питання по суті наданих
усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першою ставить питання
особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її
представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо
спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін або за ініціативою
суду, першим ставить питання спеціалістові позивач і (або) його
представник.
3. Суд має право з'ясовувати суть відповіді спеціаліста на
питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання
спеціалісту після закінчення його опитування особами, які беруть
участь у справі.
4. Викладені письмово і підписані спеціалістом роз'яснення
приєднуються до справи.
Стаття 191. Відкладення розгляду справи або оголошення
перерви в її розгляді
1. Суд може відкласти розгляд справи у випадках, встановлених
цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у
зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до
участі в справі інших осіб.
2. У разі неможливості продовження розгляду справи у зв'язку
з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час,
необхідний для цього.
3. Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в
її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання
або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників
цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Учасників
цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше
до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений
день.
4. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати
свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою
суду свідки не допитуються і викликаються знову.
5. У справі про розірвання шлюбу суд може відкласти розгляд
справи і призначити подружжю строк для примирення.
6. Якщо розгляд справи відкладався, справа розглядається
спочатку.
7. У випадках, коли сторони не наполягають на повторенні
пояснень учасників цивільного процесу, наданих раніше, знайомі з
матеріалами справи, в тому числі з поясненнями учасників
цивільного процесу, якщо склад суду не змінився і до участі у
справі не було залучено інших осіб, суд має право надати учасникам
цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення
без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові питання.
Стаття 192. Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх
доказами
1. Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх
доказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть
участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, які можуть
доповнити матеріали справи.
2. У зв'язку з додатковими поясненнями особи, яка бере участь
у справі, суд може ставити питання іншим учасникам цивільного
процесу.
3. Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при
цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд постановляє
ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх
доказами і переходить до судових дебатів.
Стаття 193. Судові дебати
1. У судових дебатах виступають з промовами особи, які беруть
участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставини
і докази, досліджені в судовому засіданні.
2. У судових дебатах першим надається слово позивачеві та
його представникові.
3. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових
дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.
4. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо
предмета спору, та її представник у судових дебатах виступають
після сторін.
5. За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах
можуть виступати лише їхні представники.
6. Органи та особи, яким законом надано право захищати права,
свободи та інтереси інших осіб, виступають у судових дебатах
першими. За ними виступають особи, в інтересах яких відкрито
провадження у справі.
7. Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним
часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він
виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється.
З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право
останньої репліки завжди належить відповідачеві та його
представникові.
Стаття 194. Повернення до з'ясування обставин у справі
1. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність
з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або
дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення
до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування
обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати
проводяться в загальному порядку.
Стаття 195. Вихід суду для ухвалення рішення
1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати
(спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення)
для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його
проголошення.
2. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати
будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення
іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, постановляє
ухвалу про поновлення судового розгляду.
3. Розгляд справи у випадку, встановленому частиною другою
цієї статті, проводиться виключно в межах з'ясування обставин, що
потребують додаткової перевірки.
4. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно
від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково
досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення
рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному
судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про
відкладення розгляду справи чи оголошує перерву.
Стаття 196. Таємниця нарадчої кімнати
1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права
перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає
справу.
2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права
розглядати інші судові справи.
3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та
ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.
Глава 5
ФІКСУВАННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Стаття 197. Фіксування судового засідання технічними засобами
1. Суд під час судового розгляду справи здійснює повне
фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального
технічного засобу.
2. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює
секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого
інший працівник апарату суду.
3. Повне або часткове відтворення технічного запису судового
засідання здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі,
або за ініціативою суду.
4. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис
судового засідання (касета, дискета тощо), є додатком до журналу
судового засідання і після закінчення судового засідання
приєднується до матеріалів справи.
5. За клопотанням особи, яка бере участь у справі, може бути
за плату здійснено повне або часткове роздрукування технічного
запису судового засідання за розпорядженням головуючого. Особа,
яка бере участь у справі, має право отримати копію інформації з
носія, на який здійснювався технічний запис цивільного процесу.
6. Розмір плати за роздрукування технічного запису судового
засідання встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 198. Журнал судового засідання
1. Одночасно з проведенням фіксування технічними засобами
секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання.
2. У журналі судового засідання зазначаються такі відомості:
1) рік, місяць, число і місце судового засідання;
2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та
ініціали судді, секретаря судового засідання;
3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та
інших осіб, що беруть участь у справі;
4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;
5) назва процесуальної дії;
6) час вчинення процесуальної дії;
7) інші відомості, визначені цим Кодексом.
3. Журнал судового засідання ведеться секретарем судового
засідання та підписується ним невідкладно після судового засідання
і приєднується до справи.
Стаття 199. Зауваження щодо технічного запису судового
засідання, журналу судового засідання
та їх розгляд
1. Особи, які беруть участь у справі, мають право
ознайомитися із технічним записом судового засідання, журналом
судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення
рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти
або неправильності їх запису.
2. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису
судового засідання та журналу судового засідання, про що
постановляє відповідну ухвалу.
3. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності
підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.
4. Зауваження щодо технічного запису судового засідання чи
журналу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше
п'яти днів з дня їх подання.
Стаття 200. Порядок складання та оформлення протоколів
про окремі процесуальні дії
1. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим
засіданням складається протокол. При його складанні можуть
застосовуватися технічні засоби.
2. У протоколі вчинення окремої процесуальної дії
зазначаються такі відомості:
1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;
2) час початку вчинення процесуальної дії;
3) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та
ініціали судді, секретаря судового засідання;
4) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та
інших осіб, які беруть участь у справі;
5) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі,
експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків;
6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим особам, які
беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків;
7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали;
8) заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь
у справі;
9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх
представників та інших осіб, які беруть участь у справі, а також
показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і
відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та
висновків спеціалістів;
10) докази, а в разі якщо докази не додаються до справи, -
номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів;
11) час закінчення вчинення процесуальної дії;
12) інші відомості, визначені цим Кодексом.
3. Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня
після вчинення окремої процесуальної дії.
4. Протокол приєднується до справи.
Глава 6
ЗУПИНЕННЯ І ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ.
ЗАЛИШЕННЯ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ
Стаття 201. Обов'язок суду зупинити провадження у справі
1. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі:
1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була
стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають
правонаступництво;
2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи,
яка була стороною у справі;
3) перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил
України або інших утворених відповідно до закону військових
формувань, що переведені на воєнний стан;
4) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої
справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного,
господарського, кримінального чи адміністративного судочинства;
5) призначення або заміни законного представника сторони чи
третьої особи у випадках, встановлених статтею 43 цього Кодексу.
2. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Стаття 202. Право суду зупинити провадження у справі
1. Суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а
також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у
випадках:
1) перебування сторони на строковій військовій службі або
альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання;
2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що
виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;
3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;
4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за
його відсутності;
5) призначення судом експертизи.
2. Суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених
пунктами 1-3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона
веде справу через свого представника.
3. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Стаття 203. Строки, на які зупиняється провадження у справі
1. Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених:
1) пунктами 1, 2 і 5 частини першої статті 201 цього
Кодексу - до залучення до участі у справі правонаступника чи
законного представника;
2) пунктом 3 частини першої статті 201 та статтею 202 цього
Кодексу:
до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил
України або інших утворених відповідно до закону військових
формувань, що переведені на воєнний стан, на строковій військовій
службі, альтернативній (невійськовій) службі, службового
відрядження;
на час хвороби сторони;
до розшуку відповідача;
на час проведення експертизи;
3) пунктом 4 частини першої статті 201 цього Кодексу - до
набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить
вирішення справи.
Стаття 204. Відновлення провадження у справі
1. Провадження у справі відновлюється ухвалою суду за заявою
особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду після
усунення обставин, що викликали його зупинення.
2. З дня відновлення провадження у справі перебіг
процесуальних строків продовжується.
3. Після відновлення провадження суд викликає сторони та
інших осіб, які беруть участь у справі, і продовжує судовий
розгляд за правилами глави 4 розділу III цього Кодексу.
Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі
1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного
судочинства;
2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про
закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від
позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або
постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той
самий предмет і з тих самих підстав;
3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;
5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його
компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той
самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли
суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання
рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до
третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому
самому третейському суді виявився неможливим;
6) померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі,
якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у
справі.
Стаття 206. Наслідки закриття провадження у справі
1. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
2. Якщо провадження у справі закривається з підстав,
визначених пунктом 1 частини першої статті 205 цього Кодексу, суд
повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено
розгляд таких справ.
3. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до
суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий
предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали
про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача
від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на
звернення до суду за вирішенням цього спору.
Стаття 207. Залишення заяви без розгляду
1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду,
якщо:
1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної
дієздатності;
2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка
не має повноважень на ведення справи;
3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в
судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про
причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд
справи за його відсутності;
4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з
тих самих підстав розглядається в іншому суді;
5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;
6) між сторонами укладено договір про передачу спору на
вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до
початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами
заперечення проти вирішення спору в суді;
7) особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках
відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує
заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без
додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та
не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не
усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове
засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його
відсутності.
2. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення
умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має
право звернутися до суду повторно.
Глава 7
СУДОВІ РІШЕННЯ
Стаття 208. Види судових рішень
1. Судові рішення викладаються у двох формах:
1) ухвали;
2) рішення.
2. Питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції,
клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про
відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або
закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду у
випадках, встановлених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом
постановлення ухвал.
3. Судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду.
Стаття 209. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал,
їх форма
1. Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після
закінчення судового розгляду.
2. Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в
нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду -
суддями, які розглядали справу.
3. У виняткових випадках залежно від складності справи
складання повного рішення може бути відкладено на строк не більше
ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і
резолютивну частини суд повинен проголосити в тому самому
засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошені вступна
і резолютивна частини рішення мають бути підписані всім складом
суду і приєднані до справи.
4. Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним
документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд
може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
5. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним
документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до
справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої
кімнати, заносяться до журналу судового засідання.
6. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються
негайно після їх постановлення.
7. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені
перед підписом судді.
Стаття 210. Зміст ухвали суду
1. Ухвала суду, що постановляється як окремий документ,
складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
часу і місця її постановлення;
прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному
розгляді);
прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;
імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у
справі;
предмета позовних вимог;
2) описової частини із зазначенням суті питання, що
вирішується ухвалою;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд
дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи
ухвалу;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку суду;
строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її
оскарження.
2. Ухвала, яка постановляється судом не виходячи до нарадчої
кімнати, повинна містити відомості, визначені пунктами 3, 4
частини першої цієї статті.
3. Якщо ухвала має силу виконавчого документа і підлягає
виконанню за правилами, встановленими для виконання судових
рішень, така ухвала оформлюється з урахуванням вимог, встановлених
Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).
Стаття 211. Окремі ухвали суду
1. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і
встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може
постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи
органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про
вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали
повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.
2. Окрему ухвалу може бути оскаржено особами, інтересів яких
вона стосується, у загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 212. Оцінка доказів
1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що
ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та
безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
2. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого
значення.
3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного
доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх
сукупності.
4. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в
якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Стаття 213. Законність і обґрунтованість рішення суду
1. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги
цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і
всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на
підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами,
які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 214. Питання, які вирішує суд під час ухвалення
рішення
1. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і
заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної
давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази
на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених
обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих
правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негайне виконання судового
рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Стаття 215. Зміст рішення суду
1. Рішення суду складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
часу та місця його ухвалення;
найменування суду, що ухвалив рішення;
прізвищ та ініціалів судді (суддів - при колегіальному
розгляді);
прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;
імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у
справі;
предмета позовних вимог;
2) описової частини із зазначенням:
узагальненого викладу позиції відповідача;
пояснень осіб, які беруть участь у справі;
інших доказів, досліджених судом;
3) мотивувальної частини із зазначенням:
встановлених судом обставин і визначених відповідно до них
правовідносин;
мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або
відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення,
бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні
нормативно-правові акти;
чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи
інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були,
то ким;
назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону,
на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону,
яким суд керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку суду про задоволення позову або відмову в позові
повністю чи частково;
висновку суду по суті позовних вимог;
розподілу судових витрат;
строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його
оскарження.
Стаття 216. Рішення суду на користь кількох позивачів або
проти кількох відповідачів
1. Суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або
проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині
рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи
право стягнення є солідарним.
Стаття 217. Визначення порядку і строку виконання рішення
суду, забезпечення його виконання
1. Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його
виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити
заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в
рішенні.
Стаття 218. Проголошення рішення суду
1. Рішення суду або його вступна та резолютивна частини
проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і
прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Головуючий
роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі
проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної
частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть
участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.
2. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може
сам скасувати або змінити це рішення.
Стаття 219. Виправлення описок та арифметичних помилок
у судовому рішенні
1. Суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які
беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні
описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень
вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала.
Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце
засідання. Їхня неявка не перешкоджає розглядові питання про
внесення виправлень.
Стаття 220. Додаткове рішення суду
1. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть
участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове
рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої
сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми
грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає
передачі, або які дії треба виконати;
3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках,
встановлених статтею 367 цього Кодексу;
4) судом не вирішено питання про судові витрати.
2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано
до закінчення строку на виконання рішення.
3. Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в
судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є
обов'язковою.
4. На додаткове рішення може бути подано скаргу.
5. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд
постановляє ухвалу.
Стаття 221. Роз'яснення рішення суду
1. Якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали
участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою
заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не
змінюючи при цьому його змісту.
2. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається,
якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого
рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
3. Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом
десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або)
державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про
роз'яснення рішення суду.
4. Ухвала, в якій роз'яснюється рішення суду, надсилається
особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю,
якщо рішення суду роз'яснено за його заявою.
Стаття 222. Видача або направлення копій судового рішення
особам, які брали участь у справі
( Назва статті 222 в редакції Закону N 2875-IV ( 2875-15 ) від
08.09.2005 )
( Частину першу статті 222 виключено на підставі Закону
N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005 )
2. Копії судового рішення видаються особам, які брали участь
у справі, на їхню вимогу не пізніше п'яти днів з дня проголошення
рішення.
3. Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у
судовому засіданні, копії судового рішення надсилаються протягом
п'яти днів з дня проголошення рішення рекомендованим листом з
повідомленням про вручення.
4. Копії судових рішень повторно видаються за заявою особи за
плату у розмірі, встановленому законодавством.
Стаття 223. Набрання рішенням суду законної сили
1. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку
подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне
оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне
оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,
встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає
законної сили після закінчення цього строку. У разі подання
апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає
законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
2. Після набрання рішенням суду законної сили сторони та
треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники
не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих
підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом
факти і правовідносини.
3. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною
другою статті 3 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної
сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато
справу.
4. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з
відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що
впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи
припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового
позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від
них.
|
