|
|
Цивільний Процесуальний Кодекс України
Глава 10
РОЗГЛЯД ЗАЯВИ ПРО НАДАННЯ ОСОБІ
ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ У ПРИМУСОВОМУ
ПОРЯДКУ
Стаття 279. Підсудність
1. За умов, визначених Законом України "Про психіатричну
допомогу" ( 1489-14 ), заява лікаря-психіатра про проведення
психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання
особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в
примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи,
а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію
особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про
продовження такої госпіталізації подається до суду за
місцезнаходженням зазначеного закладу.
2. Заява особи, якій за рішенням суду надається амбулаторна
психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного
представника про припинення цієї допомоги подається до суду за
місцепроживанням особи, а про припинення госпіталізації до
психіатричного закладу у примусовому порядку - до суду за
місцезнаходженням психіатричного закладу.
Стаття 280. Зміст заяви і строк її подання
1. У заяві про проведення психіатричного огляду фізичної
особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної
психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження,
про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку
та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені
підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку,
встановлені законом.
2. До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної
психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок
лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної
психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її
продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші
відповідні матеріали.
3. У заяві фізичної особи або її законного представника про
припинення амбулаторної психіатричної допомоги чи госпіталізації
до психіатричного закладу у примусовому порядку мають бути
наведені обставини і докази, на яких ґрунтуються ці вимоги.
4. У випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у
примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і
визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів, психіатричний
заклад, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її
госпіталізацію у примусовому порядку протягом 24 годин.
5. Заява фізичної особи або її законного представника про
припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому
порядку може бути подана через три місяці з дня ухвалення рішення
суду про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому
порядку або її продовження, госпіталізацію у примусовому порядку,
її продовження.
Стаття 281. Розгляд справи
1. Заява про надання психіатричної допомоги у примусовому
порядку розглядається судом у такі строки з дня її надходження до
суду: про госпіталізацію особи до психіатричного закладу -
протягом 24 годин; про психіатричний огляд - протягом трьох днів;
про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та
продовження госпіталізації - протягом десяти днів.
2. Справа за заявою про надання психіатричної допомоги у
примусовому порядку чи про припинення надання амбулаторної
психіатричної допомоги, госпіталізацію у примусовому порядку
розглядається в присутності особи, щодо якої вирішується питання
про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, з
обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника
психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника
особи, щодо якої розглядаються питання, пов'язані з наданням
психіатричної допомоги.
Стаття 282. Рішення суду
1. Залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про
задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
2. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра,
представника психіатричного закладу є підставою для надання
відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
3. Рішення про відмову в задоволенні заяви про продовження
амбулаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а
також рішення про задоволення заяви фізичної особи чи її законного
представника є підставою для припинення надання зазначеної
примусової психіатричної допомоги.
Глава 11
РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ОБОВ'ЯЗКОВУ
ГОСПІТАЛІЗАЦІЮ ДО ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНОГО
ЗАКЛАДУ
Стаття 283. Підсудність
1. Заява про обов'язкову госпіталізацію до
протитуберкульозного закладу хворого на заразну форму
туберкульозу, який ухиляється від лікування, подається до суду за
місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює
медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, або до суду за
місцем виявлення такого хворого.
Стаття 284. Зміст і строк подання заяви
1. У заяві про обов'язкову госпіталізацію до
протитуберкульозного закладу або про продовження лікування повинні
бути зазначені встановлені законом підстави для такої
госпіталізації. До заяви додається мотивований висновок лікарської
комісії про необхідність обов'язкової госпіталізації до
протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, в
якому зазначається строк, протягом якого буде проведено лікування.
2. Заява подається протягом 24-х годин з часу виявлення в
особи загрозливої форми туберкульозу.
Стаття 285. Розгляд справи
1. Справи про обов'язкову госпіталізацію до
протитуберкульозного закладу або про продовження лікування суд
розглядає не пізніше трьох днів після відкриття провадження у
справі. Особі має бути надано право особистої участі в судовому
засіданні, за винятком випадків, коли за даними
протитуберкульозного закладу така особа становить загрозу
розповсюдження хвороби.
2. Участь у розгляді справи представника протитуберкульозного
закладу, за заявою якого відкрито провадження у справі,
представника особи, стосовно якої вирішується питання про
госпіталізацію, є обов'язковою.
Стаття 286. Рішення суду
1. Розглянувши заяву про обов'язкову госпіталізацію до
протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, суд
ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву.
2. Рішення про задоволення заяви, зазначеної у частині першій
цієї статті, є підставою для обов'язкової госпіталізації або
подальшого лікування особи в протитуберкульозному закладі на
встановлений законом строк.
Глава 12
РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО РОЗКРИТТЯ БАНКАМИ
ІНФОРМАЦІЇ, ЯКА МІСТИТЬ БАНКІВСЬКУ
ТАЄМНИЦЮ, ЩОДО ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Стаття 287. Підсудність
1. Заява про розкриття банком інформації, яка містить
банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках,
встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням
банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.
Стаття 288. Зміст заяви
1. У заяві до суду про розкриття банком інформації, яка
містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має
бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої
вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю,
їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім'я
представника заявника, коли заява подається представником;
3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує
особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких
вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю,
щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають
відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;
5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську
таємницю, щодо особи та мету її використання.
Стаття 289. Розгляд справи
1. Справа про розкриття банком інформації, яка містить
банківську таємницю, розглядається у п'ятиденний строк з дня
надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням
заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської
таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з
метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з
повідомленням тільки заявника.
2. Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та
(або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці,
чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду
справи, якщо суд не визнав їхню участь обов'язковою.
3. Якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява
ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного
провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює
заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на
загальних підставах.
Стаття 290. Рішення суду
1. У рішенні про розкриття банком інформації, яка містить
банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи
зазначаються:
1) ім'я (найменування) одержувача інформації, його місце
проживання або місцезнаходження, а також ім'я представника
одержувача, коли інформація надається представникові;
2) ім'я (найменування) особи, щодо якої банк має розкрити
інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або
місцезнаходження цієї особи;
3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує
особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
4) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську
таємницю, що має бути надана банком одержувачу, та мету її
використання.
2. Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що
заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську
таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав та
повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про
відмову в задоволенні заяви.
3. Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії
рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну
особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа,
щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають
право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до
апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не
зупиняє його виконання.
Розділ V
ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ
Глава 1
АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Стаття 291. Суди апеляційної інстанції
1. Апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати
у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах
територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який
ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Стаття 292. Право апеляційного оскарження
1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також
особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про
їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному
порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
2. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному
порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею
293 цього Кодексу.
Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо
від рішення суду
1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:
1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або
скасуванні судового наказу;
2) забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення
позову;
3) повернення заяви позивачеві (заявникові);
4) відмови у відкритті провадження у справі;
5) відкриття провадження у справі з недотриманням правил
підсудності;
6) передачі справи на розгляд іншому суду;
7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний
строк;
8) визнання мирової угоди за клопотанням сторін;
9) визначення розміру судових витрат;
10) внесення виправлень у рішення;
11) відмови ухвалити додаткове рішення;
12) роз'яснення рішення;
13) зупинення провадження у справі;
14) закриття провадження у справі;
15) залишення заяви без розгляду;
16) залишення заяви про перегляд заочного рішення без
розгляду;
17) відхилення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку
з нововиявленими обставинами;
18) видачі дубліката виконавчого листа;
19) поновлення пропущеного строку для пред'явлення
виконавчого документа до виконання;
20) відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і
порядку виконання рішення;
21) тимчасового влаштування дитини до дитячого або
лікувального закладу;
22) оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини;
23) примусового проникнення до житла;
24) звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на
рахунках;
25) заміни сторони виконавчого провадження;
26) визначення частки майна боржника у майні, яким він
володіє спільно з іншими особами;
27) рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи
іншої посадової особи державної виконавчої служби;
28) повороту виконання рішення суду;
29) відмови в поновленні втраченого судового провадження.
2. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо
від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення
суду.
Стаття 294. Строки апеляційного оскарження
1. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої
інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення
рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом
двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
2. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої
інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення
ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти
днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга,
подані після закінчення строків, встановлених цією статтею,
залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи,
яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що
постановляється ухвала.
Стаття 295. Форма і зміст заяви про апеляційне оскарження
та апеляційної скарги
1. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга
подаються у письмовій формі.
2. У заяві про апеляційне оскарження мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце
проживання або місцезнаходження;
3) рішення або ухвала, що оскаржуються.
3. В апеляційній скарзі мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце
проживання або місцезнаходження;
3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх
місце проживання або місцезнаходження;
4) дата подання заяви про апеляційне оскарження;
5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість
рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають
значення для справи, та (або) неправильність встановлення
обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої
відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи
оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне
визначення відповідно до встановлених судом обставин
правовідносин);
6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які
підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин
неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти
доказів, використаних судом першої інстанції;
7) клопотання особи, яка подала скаргу;
8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього
подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у
строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга
підписуються особою, яка їх подає, або її представником.
6. До заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги,
поданих представником, повинна бути додана довіреність або інший
документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці
документи раніше не подавалися.
7. До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги
додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів
відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 296. Порядок подання заяви про апеляційне оскарження
та апеляційної скарги
1. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга
подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який
ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги
одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної
інстанції.
2. Суд першої інстанції після одержання усіх апеляційних
скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне
оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання
апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до апеляційного
суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше
наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до
апеляційного суду.
Стаття 297. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду
1. Справа реєструється в апеляційному суді і передається в
порядку черговості судді-доповідачу. Протягом трьох днів після
надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття
апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.
2. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до
вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі
несплати суми судового збору чи неоплати витрат на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються
положення статті 121 цього Кодексу.
3. Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або
повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвалу судді
про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено в
касаційному порядку.
4. При надходженні неналежно оформленої справи, з
нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування
судового процесу технічними засобами або без вирішення питання про
ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до
суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням
строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
Стаття 298. Надіслання копій заяви про апеляційне оскарження,
апеляційної скарги та доданих до них матеріалів
особам, які беруть участь у справі
1. Апеляційний суд не пізніше наступного дня після
постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду
надсилає копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги
та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі, і
встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними
заперечення на апеляційну скаргу.
Стаття 299. Приєднання до апеляційної скарги
1. Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися
до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони
виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також
особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про
їх права та обов'язки.
2. Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути
подано до початку розгляду справи в апеляційному суді.
3. За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги
судовий збір не сплачується.
Стаття 300. Доповнення, зміна апеляційної скарги
або відкликання її чи відмова від неї
1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити
чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
2. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати
її до початку розгляду справи в апеляційному суді, а друга сторона
має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі
чи в певній частині.
3. При відкликанні апеляційної скарги суддя, який готував
справу до розгляду в апеляційному суді, постановляє ухвалу про
повернення скарги.
4. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом
усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або
частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і
закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується
апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні.
Повторне оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав не
допускається.
5. Визнання апеляційної скарги другою стороною враховується
апеляційним судом у частині наявності або відсутності фактів, які
мають значення для вирішення справи.
Стаття 301. Підготовка розгляду справи апеляційним судом
1. Протягом десяти днів з дня отримання справи
суддя-доповідач вчиняє такі дії:
1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у
справі;
2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх
регулює;
3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші
особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і
заперечень;
4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються
сторонами та іншими особами;
5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів
до суду першої інстанції;
6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у
справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення
експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання
доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;
7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує
питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;
8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного
розгляду справи.
2. Підготовчі дії, визначені пунктами 6-8 частини першої цієї
статті, здійснюються за правилами, встановленими главою 3
розділу III цього Кодексу.
Стаття 302. Призначення справи до розгляду в апеляційному
суді
1. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає
про них колегії суддів, яка в разі необхідності вирішує питання
про проведення додаткових підготовчих дій та призначення справи до
розгляду.
2. Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк,
але не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки
справи до розгляду.
Стаття 303. Межі розгляду справи апеляційним судом
1. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний
суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у
суді першої інстанції.
2. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої
інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в
дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові
докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено
поважними причинами.
3. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги,
якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне
застосування норм матеріального права або порушення норм
процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування
рішення.
4. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась
очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої
інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд
перевіряє справу в повному обсязі.
Стаття 304. Порядок розгляду справи апеляційним судом
1. Справа розглядається апеляційним судом за правилами,
встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з
винятками і доповненнями, встановленими цією главою.
2. Суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке
оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні
здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися
обставини і досліджуватися докази.
3. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка
подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві
сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші
особи, які беруть участь у справі.
4. Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами,
апеляційний суд надає особам, які беруть участь у справі,
можливість виступити у судових дебатах в такій самій
послідовності, в якій вони давали пояснення.
5. На початку судового засідання суд може оголосити про час,
який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере
участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий
проміжок часу для виступу.
6. Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.
7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено
перерву або розгляд її відкладено.
Стаття 305. Наслідки неявки в судове засідання осіб,
які беруть участь у справі
1. Апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у
судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає
відомостей про вручення їй судової повістки, або за її
клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано
судом поважними.
2. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі,
належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не
перешкоджає розглядові справи.
Стаття 306. Відмова позивача від позову та мирова угода
сторін
1. В апеляційному суді позивач має право відмовитися від
позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних
правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав
апеляційну скаргу.
Стаття 307. Повноваження апеляційного суду
1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду
першої інстанції апеляційний суд має право:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і
залишення рішення без змін;
2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове
рішення по суті позовних вимог;
3) змінити рішення;
4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої
інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без
розгляду;
5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування
рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд
до суду першої інстанції.
2. За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої
інстанції апеляційний суд має право:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і
залишення ухвали без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;
3) змінити ухвалу;
4) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду
першої інстанції.
Стаття 308. Підстави для відхилення апеляційної скарги
і залишення рішення без змін
1. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає
рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив
рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе
рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої
інстанції і ухвалення нового рішення або зміни
рішення
1. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і
ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для
справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які
суд вважав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального
або процесуального права.
2. Норми матеріального права вважаються порушеними або
неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не
поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який
підлягав застосуванню.
3. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою
для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до
неправильного вирішення справи.
Стаття 310. Підстави для скасування рішення із закриттям
провадження у справі або залишенням заяви без
розгляду
1. Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із
закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з
підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
2. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і
обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення
юридичної особи - сторони у спірних правовідносинах після
ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути
підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
Стаття 311. Підстави для скасування рішення суду і передачі
справи на новий розгляд
1. Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на
новий розгляд, якщо:
1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;
2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який
розглядав справу;
3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які
беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і
місце судового засідання;
4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не
брали участь у справі;
5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг
бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої
інстанції.
2. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є
обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді
справи.
Стаття 312. Підстави для відхилення скарги на ухвалу суду
першої інстанції або зміни чи скасування ухвали
1. Розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції,
апеляційний суд:
1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом
першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;
2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і
постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом
першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при
правильному вирішенні було помилково сформульовано суть
процесуальної дії чи підстави її застосування;
3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду
першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для
його вирішення.
Стаття 313. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал
апеляційним судом
1. Апеляційний суд ухвалює рішення та постановляє ухвалу за
правилами статті 19 і глави 7 розділу III цього Кодексу з
винятками і доповненнями, зазначеними у статтях 314-316 цього
Кодексу.
2. Рішення апеляційного суду оформлюється суддею-доповідачем
і підписується всім складом суду, який розглядав справу.
Стаття 314. Ухвала та рішення апеляційного суду
1. Розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у
випадках:
1) відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без
змін;
2) скасування рішення з направленням справи на новий розгляд;
3) скасування рішення суду із закриттям провадження у справі
або залишенням заяви без розгляду;
4) відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без
змін;
5) зміни ухвали суду першої інстанції;
6) скасування ухвали з направленням на новий розгляд або
вирішенням питання по суті.
2. Апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування
судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
Стаття 315. Зміст ухвали апеляційного суду
1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
часу і місця її постановлення;
найменування суду;
прізвищ та ініціалів головуючого і суддів;
прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;
найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які
беруть участь у справі;
2) описової частини із зазначенням:
короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення
суду першої інстанції;
узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
узагальнених доводів та заперечень інших осіб, які беруть
участь у справі;
встановлених судом першої інстанції обставин;
3) мотивувальної частини із зазначенням:
мотивів, з яких апеляційний суд виходив при постановленні
ухвали, і положення закону, яким він керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку апеляційного суду;
розподілу судових витрат;
строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її
оскарження.
2. У разі відхилення апеляційної скарги в ухвалі зазначаються
мотиви її відхилення.
3. У разі скасування рішення суду першої інстанції і
направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в
ухвалі повинно бути зазначено, які порушення закону були допущені
судом першої інстанції.
Стаття 316. Зміст рішення апеляційного суду
1. Рішення апеляційного суду складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
часу і місця його ухвалення;
найменування суду;
прізвищ та ініціалів головуючого і суддів;
прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;
найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які
беруть участь у справі;
2) описової частини із зазначенням:
короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої
інстанції;
короткого змісту вимог апеляційної скарги;
узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
узагальнених доводів та заперечень інших осіб, які беруть
участь у справі;
3) мотивувальної частини із зазначенням:
мотивів зміни рішення, скасування рішення суду першої
інстанції і ухвалення нового рішення;
встановлених судом першої інстанції та не оспорених обставин,
а також обставин, встановлених апеляційним судом, і визначених
відповідно до них правовідносин;
чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи
чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;
назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону,
на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону,
яким суд керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку апеляційного суду про зміну чи скасування рішення,
задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково;
висновку апеляційного суду по суті позовних вимог;
розподілу судових витрат;
строку і порядку набрання рішенням законної сили та його
оскарження.
Стаття 317. Проголошення рішення та ухвали апеляційним судом
1. Рішення та ухвали апеляційного суду проголошуються за
правилами, встановленими статтею 218 цього Кодексу.
Стаття 318. Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла
до апеляційного суду після закінчення
апеляційного розгляду справи
1. Якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої
інстанції були подані в установлені цим Кодексом строки, але
надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або
коли строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з пропущенням
їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка
подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду
справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї
глави.
2. Залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної в частині
першій цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу
відповідно до статті 307 цього Кодексу. При цьому за наявності
підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду.
Стаття 319. Законна сила рішення і ухвали апеляційного суду
1. Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної
сили з моменту їх проголошення.
Стаття 320. Окрема ухвала апеляційного суду
1. Апеляційний суд у випадках і в порядку, встановлених
статтею 211 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Суд
може також постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення
норм права і помилки, допущені судом першої інстанції, які не є
підставою для скасування рішення чи ухвали суду першої інстанції.
Стаття 321. Оформлення судових рішень, видача або направлення
їх сторонам та іншим особам, які брали участь
у справі
1. Судові рішення апеляційного суду оформлюються, видаються
або надсилаються в порядку, встановленому статтею 222 цього
Кодексу.
2. Копії судових рішень апеляційного суду повторно видаються
судом першої інстанції, де зберігається справа.
Стаття 322. Повернення справи
1. Після закінчення апеляційного провадження справа у
семиденний строк направляється до суду першої інстанції, який її
розглянув.
Глава 2
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Стаття 323. Суд касаційної інстанції
1. Касаційною інстанцією у цивільних справах є суд,
визначений Законом України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) як
суд касаційної інстанції у цих справах.
Стаття 324. Право касаційного оскарження
1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також
особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про
їх права та обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку
рішення і ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в
апеляційному порядку, а також рішення і ухвали апеляційного суду.
Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному
порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали
апеляційного суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку,
якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
2. Підставами касаційного оскарження є неправильне
застосування судом норм матеріального права чи порушення норм
процесуального права.
Стаття 325. Строк на касаційне оскарження
1. Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з
дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
2. У разі пропущення строку, встановленого частиною першою
цієї статті, з причин, визнаних судом поважними, суд касаційної
інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей
строк, але не більш як у межах одного року з дня виникнення права
на касаційне оскарження.
3. Касаційна скарга, подана після закінчення строку на
касаційне оскарження, повертається судом касаційної інстанції
особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення
цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено.
4. Питання про поновлення строку на касаційне оскарження і
про повернення касаційної скарги вирішується ухвалою суду
касаційної інстанції.
Стаття 326. Форма і зміст касаційної скарги
1. Касаційна скарга подається у письмовій формі.
2. У касаційній скарзі повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце
проживання або місцезнаходження;
3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх
місце проживання або місцезнаходження;
4) рішення (ухвала), що оскаржується;
5) в чому полягає неправильне застосування судом норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права;
6) клопотання особи, яка подає скаргу;
7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.
3. Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу,
або її представником.
4. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути
додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження
представника, якщо в справі немає підтвердження такого
повноваження.
5. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до
неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у
справі.
Стаття 327. Порядок подання касаційної скарги
1. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду
касаційної інстанції, де вона реєструється і передається в порядку
черговості судді-доповідачу. Протягом десятиденного строку з дня
надходження скарги суддя-доповідач вирішує питання про прийняття
касаційної скарги до розгляду касаційним судом. За наявності
клопотання особи, яка подала скаргу, суд у разі необхідності
вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали).
2. У разі надходження касаційної скарги, не оформленої
відповідно до вимог, встановлених статтею 326 цього Кодексу, або у
разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються
положення статті 121 цього Кодексу, про що суддею-доповідачем
постановляється відповідна ухвала.
Стаття 328. Витребування справи, надіслання копій касаційної
скарги особам, які беруть участь у справі,
заперечення на касаційну скаргу
1. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог
статті 326 цього Кодексу, суд касаційної інстанції у десятиденний
строк з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги
витребовує справу, надсилає копії касаційної скарги та доданих до
неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює
строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну
скаргу.
Стаття 329. Приєднання до касаційної скарги
1. Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися
до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони
виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися особи, які
не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права і
обов'язки.
2. Заява про приєднання до касаційної скарги може бути подана
протягом десяти днів з дня одержання копії касаційної скарги.
3. За подання заяви про приєднання до касаційної скарги
судовий збір не сплачується.
4. Якщо особа, яка приєдналася до касаційної скарги, бажає
взяти участь у розгляді її судом касаційної інстанції, вона
повинна зазначити про це у заяві про приєднання до касаційної
скарги.
Стаття 330. Доповнення, зміна касаційної скарги
або відкликання її та відмова від неї
1. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи
змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
2. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати
її до початку розгляду справи у суді касаційної інстанції.
3. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися
від неї до закінчення касаційного провадження.
4. При відкликанні касаційної скарги суддя, який готує справу
до розгляду в суді касаційної інстанції, постановляє ухвалу про
повернення скарги.
5. У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з
відмовою від касаційної скарги повторне оскарження цих рішень,
ухвал цією особою не допускається.
|
