|
|
Цивільний Процесуальний Кодекс України
Стаття 331. Підготовка справи до касаційного розгляду
1. Після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти
днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для
ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про
склад осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 332. Попередній розгляд справи
1. Попередній розгляд справи має бути проведений протягом
п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у
складі трьох суддів у нарадчій кімнаті без повідомлення осіб, які
беруть участь у справі.
( Частина перша статті 332 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005 )
2. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач
доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та
обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом
касаційної інстанції.
3. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і
залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування
судового рішення.
4. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за
наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування
судового рішення.
5. Суд касаційної інстанції призначає справу до судового
розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою,
четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду,
якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про
призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала,
яка підписується всім складом суду.
( Частина п'ята статті 332 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005 )
Стаття 333. Порядок розгляду справи судом касаційної
інстанції
1. У касаційному порядку справа розглядається колегією у
складі п'яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у
справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі,
можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
( Частина перша статті 333 в редакції Закону N 2875-IV ( 2875-15 )
від 08.09.2005 )
2. Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка
справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду
розглядається.
3. Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст
оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги.
4. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають
свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну
скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає
пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень,
встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний
проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.
5. У своїх поясненнях сторони та інші особи, які беруть
участь у справі, можуть наводити тільки ті доводи, які стосуються
підстав касаційного розгляду справи.
6. Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд
виходить до нарадчої кімнати.
7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено
перерву або розгляд її відкладено.
Стаття 334. Відмова позивача від позову та укладення
сторонами мирової угоди
1. Незалежно від того, за касаційною скаргою кого з осіб, які
беруть участь у справі, було відкрито касаційне провадження, у
суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від
позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з
додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки
вчинення цих процесуальних дій.
Стаття 335. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
1. Під час розгляду справи в касаційному порядку суд
перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування
судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи
процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи
відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими.
2. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в
межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
3. Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час
розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм
матеріального права або порушення норм процесуального права, які є
обов'язковою підставою для скасування рішення.
Стаття 336. Повноваження суду касаційної інстанції
1. За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд
касаційної інстанції має право:
1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і
залишення рішення без змін;
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування
рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або
апеляційної інстанції;
3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного
суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що
було помилково скасоване апеляційним судом;
4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити
провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або
змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
2. За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд
касаційної інстанції має право:
1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і
залишення ухвали без змін;
2) скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду першої
або апеляційної інстанції;
3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;
4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була
помилково скасована апеляційним судом.
Стаття 337. Підстави для відхилення касаційної скарги
і залишення рішення без змін
1. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо
визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і
процесуального права.
2. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе
рішення з одних лише формальних міркувань.
Стаття 338. Підстави для скасування рішення і передачі справи
на новий розгляд
1. Судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з
передачею справи на новий розгляд, якщо:
1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;
2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею або суддями,
які розглядали справу;
3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які
беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і
місце судового засідання;
4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не
брали участь у справі;
5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не
міг бути усунений ухваленням додаткового рішення.
2. Інші випадки порушення або неправильного застосування норм
процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення
суду лише за умови, що це порушення призвело до неправильного
вирішення справи.
3. Якщо порушення закону, зазначені в частині першій цієї
статті, було допущено судом першої інстанції і не було усунено
апеляційним судом або одночасно допущено апеляційним судом після
скасування судових рішень, справа передається на новий розгляд
суду першої інстанції. У разі допущення цих порушень лише
апеляційним судом справа передається на новий апеляційний розгляд.
4. Висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких
скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної
інстанції при повторному розгляді справи.
Стаття 339. Підстави для скасування судових рішень
і залишення в силі судового рішення, скасованого
помилково
1. Установивши, що апеляційним судом скасовано судове
рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції
скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в
силі судове рішення суду першої інстанції.
Стаття 340. Підстави для скасування рішення із закриттям
провадження в справі або залишенням заяви без
розгляду
1. Судове рішення підлягає скасуванню в касаційному порядку
із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без
розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
2. Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне
і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення
юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не
допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути
підставою для застосування положення частини першої цієї статті.
Стаття 341. Підстави для скасування судових рішень
і ухвалення нового рішення або зміни рішення
1. Суд касаційної інстанції має право скасувати судові
рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо
застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не
застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Стаття 342. Підстави для відхилення касаційної скарги
на ухвалу суду або її зміни чи скасування
1. Розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд
касаційної інстанції:
1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом
прийнято ухвалу з додержанням вимог закону;
2) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду
першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок,
встановлений для його вирішення;
3) змінює або скасовує ухвалу і постановляє ухвалу з цього
питання, якщо воно було вирішено всупереч нормам процесуального
права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано
суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Стаття 343. Порядок ухвалення рішення та постановлення ухвал
судом касаційної інстанції
1. Суд касаційної інстанції ухвалює рішення та постановляє
ухвалу відповідно до правил, встановлених статтею 19 та главою 7
розділу III цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними
в статтях 344-346 цього Кодексу.
2. Жоден із суддів не має права утримуватися від висловлення
думки з питань, які обговорюються, та щодо правильності судового
рішення, що оскаржене.
3. Рішення або ухвала суду касаційної інстанції оформлюється
суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який
розглядав справу.
4. Судді не мають права розголошувати міркування, що були
висловлені у нарадчій кімнаті.
Стаття 344. Ухвала та рішення суду касаційної інстанції
1. Розглянувши справу, суд касаційної інстанції постановляє
ухвалу у разі:
1) відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень
без змін;
2) скасування судових рішень із передачею справи на новий
розгляд;
3) скасування судових рішень із закриттям провадження у
справі або залишенням заяви без розгляду;
4) скасування судових рішень і залишення в силі судового
рішення, що було помилково скасоване апеляційним судом;
5) відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін;
6) зміни ухвали або скасування ухвали з направленням справи
на новий розгляд або вирішенням питання по суті.
2. Суд касаційної інстанції ухвалює рішення у разі скасування
судових рішень і ухвалення нового або зміни рішення.
Стаття 345. Зміст ухвали суду касаційної інстанції
1. Ухвала суду касаційної інстанції складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
часу і місця її постановлення;
найменування суду;
прізвищ та ініціалів головуючого і суддів;
( Абзац п'ятий пункту 1 частини першої статті 345 виключено
на підставі Закону N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005 )
найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть
участь у справі;
2) описової частини із зазначенням:
короткого змісту вимог касаційної скарги і оскаржених судових
рішень;
узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу;
узагальненого викладу доводу та заперечень інших осіб, які
беруть участь у справі;
встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд
касаційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення
закону, яким він керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку суду касаційної інстанції;
розподілу судових витрат;
строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її
оскарження.
2. У разі відхилення касаційної скарги в ухвалі зазначаються
мотиви її відхилення.
3. У разі скасування судового рішення і направлення справи на
новий розгляд в ухвалі повинно бути зазначено, які порушення права
було допущено судом першої або апеляційної інстанції.
Стаття 346. Зміст рішення суду касаційної інстанції
1. Рішення суду касаційної інстанції складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
часу і місця його ухвалення;
найменування суду;
прізвищ та ініціалів головуючого і суддів;
( Абзац п'ятий пункту 1 частини першої статті 346 виключено
на підставі Закону N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005 )
найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть
участь у справі;
2) описової частини із зазначенням:
короткого змісту вимог заявника і рішень судів першої та
апеляційної інстанцій;
короткого змісту вимог касаційної скарги;
узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу;
узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у
справі;
встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин
у справі;
3) мотивувальної частини із зазначенням:
мотивів, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або
скасував судові рішення і ухвалив нове рішення;
чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права,
свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до
суду;
назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону,
на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону,
якими суд керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку про скасування чи зміну рішення, задоволення позову
або відмову в позові повністю чи частково;
розподілу судових витрат;
строку і порядку набрання рішенням законної сили та його
оскарження.
Стаття 347. Проголошення рішення і ухвали судом касаційної
інстанції
1. Рішення та ухвала суду касаційної інстанції проголошуються
за правилами, встановленими статтею 218 цього Кодексу.
Стаття 348. Порядок розгляду касаційної скарги, що надійшла
до суду касаційної інстанції після закінчення
касаційного розгляду справи
1. Якщо касаційну скаргу на судове рішення було подано в
установлені цим Кодексом строки, але вона надійшла до суду
касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи
або коли строки на подання касаційної скарги у зв'язку з
пропущенням їх з поважних причин було поновлено або продовжено і
особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час
розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає таку скаргу за
правилами, встановленими цією главою.
2. Залежно від обґрунтованості зазначеної в частині першій
цієї статті скарги суд постановляє ухвалу або ухвалює рішення
відповідно до статті 345 цього Кодексу. При цьому за наявності
підстав може бути скасовано ухвалу або рішення суду касаційної
інстанції.
Стаття 349. Законна сила рішення і ухвали суду касаційної
інстанції
1. Рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають
законної сили з моменту їх проголошення.
2. З моменту проголошення рішення або ухвали судом касаційної
інстанції скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної
інстанції втрачають законну силу.
Стаття 350. Окрема ухвала суду касаційної інстанції
1. Суд касаційної інстанції у випадках і в порядку,
встановлених статтею 211 цього Кодексу, може постановити окрему
ухвалу. Суд також може постановити окрему ухвалу, в якій зазначити
порушення норм права і помилки, допущені судом першої або
апеляційної інстанції, які не є підставою для скасування їх
рішення чи ухвали.
Стаття 351. Оформлення судових рішень суду касаційної
інстанції, видача та направлення їх особам,
які беруть участь у справі
1. Судові рішення суду касаційної інстанції оформлюються,
видаються або надсилаються в порядку, встановленому статтею 222
цього Кодексу.
2. Копії судових рішень суду касаційної інстанції повторно
видаються судом першої інстанції, де зберігається справа.
Стаття 352. Повернення справ
1. Після закінчення касаційного провадження справа протягом
семи днів повертається до суду, який її розглядав.
Глава 3
ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИНЯТКОВИМИ
ОБСТАВИНАМИ
Стаття 353. Право оскарження судових рішень у зв'язку
з винятковими обставинами
1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також
особи, які не брали участі у справі, коли суд вирішив питання про
їх права і обов'язки, мають право оскаржити до Верховного Суду
України судові рішення у цивільних справах у зв'язку з винятковими
обставинами після їх перегляду у касаційному порядку.
Стаття 354. Підстави оскарження у зв'язку з винятковими
обставинами
1. Судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті
у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у
касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної
інстанції одного і того самого положення закону;
2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою,
юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні
зобов'язання України.
Стаття 355. Порядок подання скарги у зв'язку з винятковими
обставинами
1. Скарга може бути подана протягом одного місяця з дня
відкриття виняткових обставин.
2. Скарга у зв'язку з винятковими обставинами подається за
правилами подання касаційних скарг у касаційному провадженні.
3. За формою і змістом скарга повинна відповідати вимогам
статті 326 цього Кодексу. До скарги повинні бути додані копії
судових рішень, які оскаржуються.
4. У разі надходження скарги, оформленої без дотримання
вимог, зазначених у цій статті, або у разі несплати суми судового
збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення
розгляду справи застосовуються правила, встановлені статтею 121
цього Кодексу, про що суддею-доповідачем протягом десяти днів з
дня отримання скарги постановляється відповідна ухвала.
5. За подання і розгляд скарги з підстави, встановленої
пунктом 2 статті 354 цього Кодексу, судовий збір та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не оплачуються.
Стаття 356. Допуск скарги до провадження у зв'язку
з винятковими обставинами
1. Питання про допуск скарги до провадження у зв'язку з
винятковими обставинами і витребування справи вирішується колегією
у складі семи суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі,
протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження скарги. Одночасно може
бути вирішене питання про поновлення строку на оскарження у
зв'язку з винятковими обставинами.
2. Скарга вважається допущеною до провадження у зв'язку з
винятковими обставинами і справа витребовується, якщо хоча б три
судді дійшли висновку про необхідність цього.
3. Про допуск скарги і витребування справи або відмову у
цьому суд постановляє ухвалу, яка оскарженню не підлягає. Ухвала
про допуск скарги і витребування справи надсилається до
відповідного суду.
4. Копія ухвали про допуск скарги і витребування справи
надсилається разом з копією скарги особам, які беруть участь у
справі, а у разі відмови у допуску - особі, яка подала скаргу.
5. Якщо скарга допущена до провадження у зв'язку з
винятковими обставинами, суд своєю ухвалою може зупинити виконання
відповідних рішень.
6. До скарги, поданої з підстави, встановленої пунктом 2
статті 354 цього Кодексу, положення частин першої - четвертої цієї
статті не застосовуються.
Стаття 357. Порядок провадження у зв'язку з винятковими
обставинами
1. Розгляд справи у зв'язку з винятковими обставинами є
різновидом касаційного провадження.
2. Справа в порядку провадження у зв'язку з винятковими
обставинами розглядається колегією суддів Судової палати у
цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як
двох третин її чисельності, крім випадків, встановлених частиною
третьою цієї статті.
3. Якщо після касаційного розгляду справи виявлено неоднакове
застосування судами касаційної інстанції одного і того самого
положення закону, то справа розглядається колегією суддів на
спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду
України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної
палати. Головує на спільному засіданні Голова Верховного Суду
України або один з його заступників.
4. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами
здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для
касаційного провадження, з урахуванням особливостей, визначених
цією главою.
Стаття 358. Повноваження Верховного Суду України при розгляді
справи у зв'язку з винятковими обставинами
1. Розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з
винятковими обставинами, Верховний Суд України має право:
1) постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення
рішення, ухвали без змін;
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування
судового рішення і направити справу відповідно на новий розгляд у
суд першої, апеляційної або касаційної інстанції;
3) постановити ухвалу про скасування судового рішення і
залишити в силі судове рішення, що було помилково скасовано судом
апеляційної або касаційної інстанції;
4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити
провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті
справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
2. У випадках, коли допущені судом першої інстанції порушення
закону не були усунені судом апеляційної чи касаційної інстанції
або одночасно допущені судом першої, апеляційної і касаційної
інстанцій, Верховний Суд України скасовує всі рішення та ухвали у
справі.
Стаття 359. Підстави для скасування чи зміни судових рішень
1. Верховний Суд України скасовує або змінює ухвалені у
справі судові рішення тільки з підстав, визначених статтею 354
цього Кодексу.
Стаття 360. Законна сила рішень і ухвал Верховного Суду
України
1. Ухвалені Верховним Судом України рішення або постановлені
ним ухвали набирають законної сили з моменту їх проголошення і
оскарженню не підлягають.
Глава 4
ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ
ОБСТАВИНАМИ
Стаття 361. Підстави перегляду
1. Рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи,
що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути
переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
2. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового
наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути
відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили,
завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний
висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість
документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення
незаконного або необґрунтованого рішення;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для
ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають
перегляду;
4) встановлена Конституційним Судом України
неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого
положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення
суду ще не виконане.
Стаття 362. Строк подання заяв про перегляд у зв'язку
з нововиявленими обставинами
1. Заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами
можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь
у справі, протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що
є підставою для перегляду.
2. Строк для подання заяви про перегляд у зв'язку з
нововиявленими обставинами обчислюється:
1) у випадках, встановлених пунктом 1 частини другої
статті 361 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають
істотне значення для справи;
2) у випадках, встановлених пунктом 2 частини другої
статті 361 цього Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальній
справі набрав законної сили;
3) у випадках, встановлених пунктом 3 частини другої
статті 361 цього Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим
рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для
ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають
перегляду;
4) у випадках, встановлених пунктом 4 частини другої
статті 361 цього Кодексу, - з дня ухвалення Конституційним Судом
України відповідного рішення.
Стаття 363. Суди, що здійснюють перегляд у зв'язку
з нововиявленими обставинами
1. Рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у
зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення,
постановив ухвалу або видав судовий наказ.
2. Ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції, якою було
відхилено скаргу на рішення суду першої чи апеляційної інстанції,
в разі перегляду рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими
обставинами втрачає законну силу.
Стаття 364. Форма і зміст заяви
1. Заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу
у зв'язку з нововиявленими обставинами за формою і змістом повинні
відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду
першої інстанції.
2. У заяві зазначаються:
1) найменування суду, якому адресується заява;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її
проживання чи місцезнаходження;
3) інші особи, які брали участь у справі;
4) дата ухвалення чи постановлення і зміст рішення, ухвали чи
судового наказу, про перегляд яких подано заяву;
5) нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про
перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дата їх відкриття
або встановлення;
6) посилання на докази, що підтверджують наявність
нововиявлених обставин.
3. До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб,
які брали участь у справі.
Стаття 365. Розгляд заяви
1. Заява про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу
у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому
засіданні. Заявник та інші особи, які беруть участь у справі,
повідомляються про час і місце засідання. Неявка цих осіб не є
перешкодою для розгляду заяви.
2. Розглянувши заяву, суд своєю ухвалою або задовольняє заяву
і скасовує рішення, ухвалу суду чи судовий наказ у зв'язку з
нововиявленими обставинами або відмовляє у її задоволенні у разі
необґрунтованості заяви.
3. Після скасування рішення, ухвали суду або судового наказу
справа розглядається судом за правилами, встановленими цим
Кодексом.
Стаття 366. Оскарження ухвали суду
1. Ухвала суду про задоволення заяви про перегляд судового
наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з
нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає.
2. Ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд
судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з
нововиявленими обставинами може бути оскаржена в порядку,
встановленому цим Кодексом.
Розділ VI
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З
ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ЦИВІЛЬНИХ
СПРАВАХ ТА РІШЕНЬ ІНШИХ ОРГАНІВ
(ПОСАДОВИХ ОСІБ)
Стаття 367. Негайне виконання судових рішень
1. Суд допускає негайне виконання рішень у справах про:
1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;
2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не
більше ніж за один місяць;
3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням
здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за
один місяць;
4) поновлення на роботі незаконно звільненого або
переведеного на іншу роботу працівника;
5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона
проживала;
6) розкриття банком інформації, яка містить банківську
таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
2. Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його
виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні
платежів, визначених пунктами 1, 2 і 3 частини першої цієї статті.
Стаття 368. Звернення судових рішень до виконання
1. Питання, пов'язані із зверненням судового рішення до
виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.
2. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за
заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один
виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить
передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення
ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох
відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька
виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба
виконати за кожним виконавчим листом.
3. Виконавчі документи про стягнення судового збору
надсилаються судом до місцевих органів державної податкової
служби.
4. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за
заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із
виконавчим листом видає копію документів, які підтверджують
виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Стаття 369. Зміст виконавчого листа
1. Виконавчий лист оформлюється відповідно до вимог,
встановлених Законом України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ).
Стаття 370. Видача дубліката виконавчого листа або судового
наказу
1. Замість втраченого оригіналу виконавчого листа або
судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ,
має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця
видати його дублікат.
2. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому
засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не
є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.
3. За видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу
стягувачу справляється плата в розмірі, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
Стаття 371. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення
виконавчого документа до виконання
1. Стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення
виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом
поважними, пропущений строк може бути поновлено.
2. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду,
який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і
розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які
беруть участь у справі. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення
питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку
заяву в десятиденний строк.
Стаття 372. Мирова угода в процесі виконання
1. Мирова угода, укладена між сторонами, або відмова
стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення
подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не
пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання
рішення для визнання.
2. Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не
прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це
суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб.
3. За результатами розгляду мирової угоди або відмови від
примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до
положень цього Кодексу.
Стаття 373. Відстрочка і розстрочка виконання, зміна
чи встановлення способу і порядку виконання
1. За наявності обставин, що утруднюють виконання рішення
(хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого
майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного
виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий
документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку
або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку
виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у
виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання,
змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Стаття 374. Вирішення питання про тимчасове влаштування
дитини до дитячого або лікувального закладу
1. Питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або
лікувального закладу вирішується судом за поданням державного
виконавця.
2. Суд у десятиденний строк розглядає це питання в судовому
засіданні з викликом сторін та за обов'язковою участю
представників органів опіки та піклування. Неявка сторін не є
перешкодою для вирішення питання про тимчасове влаштування дитини
до дитячого або лікувального закладу.
Стаття 375. Вирішення питання про оголошення розшуку боржника
або дитини
1. Розшук боржника або дитини оголошується за місцем
виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання
(перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього
майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
2. Суд має право витребувати від державного виконавця всі
необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.
3. Суд розглядає подання державного виконавця протягом десяти
днів.
Стаття 376. Вирішення питання про примусове проникнення
до житла чи іншого володіння особи
1. Питання про примусове проникнення до житла чи іншого
володіння особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та
кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є
виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових
рішень та рішень інших органів (посадових осіб), а також питання
про проникнення до житла чи іншого володіння боржника при
виконанні рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом
за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу
державної виконавчої служби.
2. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій
цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших
заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Стаття 377. Вирішення питання про звернення стягнення
на грошові кошти, що знаходяться на рахунках
1. Питання про звернення стягнення на належні боржнику від
інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в
установах банків та інших фінансових установах, при виконанні
судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), а також
питання про звернення стягнення на грошові кошти боржника, що
знаходяться на його рахунках в установах банків та інших
фінансових установах, при виконанні рішень інших органів
(посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного
виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої
служби.
2. Суд негайно розглядає подання державного виконавця без
виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за
участю державного виконавця.
Стаття 378. Заміна сторони виконавчого провадження
1. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за
поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює
сторону виконавчого провадження її правонаступником.
2. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому
засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка
сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про
заміну сторони виконавчого провадження.
Стаття 379. Визначення частки майна боржника у майні, яким
він володіє спільно з іншими особами
1. Питання про визначення частки майна боржника у майні, яким
він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за
поданням державного виконавця.
2. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому
засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка
сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про
визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно
з іншими особами.
Стаття 380. Порядок вирішення питання про поворот виконання
1. Питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи
касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває
провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в
позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
2. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу
повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові
відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або
провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд,
ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути
відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим
рішенням.
3. У разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі
суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі
грошових коштів, одержаних від його реалізації.
Стаття 381. Строк подання заяв про поворот виконання
1. Якщо питання про поворот виконання рішення не було
вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи
касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого
з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому
перебуває справа. Заяву про поворот виконання можна подати у межах
позовної давності.
2. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не
сплачується.
3. Суд розглядає заяву про поворот виконання в судовому
засіданні з повідомленням сторін і постановляє ухвалу.
Стаття 382. Особливості повороту виконання в окремих
категоріях справ
1. У разі скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами
рішень у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом,
іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, поворот
виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване
на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним
підроблених документах.
2. У справах про стягнення аліментів, а також у справах про
стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з
трудових правовідносин, поворот виконання не допускається
незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком
випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах
або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
|
