|
|
Житловий Кодекс Україськой РСР
Стаття 55. Заселення жилих приміщень у будинках, переданих
виконавчим комітетам місцевих Рад народних
депутатів, а також у будинках, споруджених із
залученням коштів у порядку пайової участі
Жилі приміщення, що звільняються в будинках, переданих
державними підприємствами, установами, організаціями виконавчим
комітетам місцевих Рад народних депутатів, а також жилі
приміщення, що звільняються в будинках, споруджених із залученням
у порядку пайової участі коштів підприємств, установ,
організацій, заселяються в першу чергу потребуючими поліпшення
житлових умов працівниками цих підприємств, установ, організацій.
Зазначений порядок заселення застосовується незалежно від часу
передачі або закінчення спорудження жилого будинку.
Стаття 56. Заселення жилих приміщень, переданих забудовниками
виконавчим комітетам місцевих Рад народних
депутатів та іншим організаціям
Жилі приміщення у новоспоруджених будинках, передані
забудовниками виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів
та іншим організаціям (стаття 26), у разі їх звільнення
заселяються цими виконавчими комітетами місцевих Рад та
організаціями.
Стаття 57. Оскарження рішень з питань обліку громадян, які
потребують поліпшення житлових умов, і надання
їм жилих приміщень
Рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в
місті, селищної, сільської Ради народних депутатів з питань обліку
громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм
жилих приміщень може бути оскаржено до виконавчого комітету
вищестоящої Ради.
Скарги на спільні рішення адміністрації підприємства,
установи, організації чи органу кооперативної або іншої
громадської організації і профспілкового комітету з питань,
зазначених у частині першій цієї статті, розглядаються виконавчим
комітетом відповідної Ради народних депутатів. Спори з цих питань
між адміністрацією (органом громадської організації) і
профспілковим комітетом розглядаються їх вищестоящими органами.
Стаття 58. Ордер на жиле приміщення
На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку
державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет
районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради
народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною
підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР.
Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках
провадиться в порядку, передбаченому законодавством Союзу СРСР.
Стаття 59. Підстави і порядок визнання ордера на жиле
приміщення недійсним
Ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у
судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих
дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов,
порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в
ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при
вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших
випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено
протягом трьох років з дня його видачі.
Стаття 60. Правила обліку громадян, які потребують
поліпшення житлових умов, і надання їм жилих
приміщень
Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових
умов, і надання їм жилих приміщень затверджуються Радою Міністрів
Української РСР і Українською республіканською радою професійних
спілок.
Г л а в а 2
КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ В БУДИНКАХ
ДЕРЖАВНОГО І ГРОМАДСЬКОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ
Стаття 61. Договір найму жилого приміщення. Укладення
договору найму жилого приміщення
Користування жилим приміщенням у будинках державного і
громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору
найму жилого приміщення.
Договір найму жилого приміщення в будинках державного і
громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на
підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем -
житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності -
відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем -
громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Типовий договір найму жилого приміщення, правила користування
жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової
території затверджуються Радою Міністрів Української РСР.
Умови договору найму жилого приміщення, що обмежують права
наймача та членів його сім'ї порівняно з умовами, передбаченими
законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Типовим договором найму
жилого приміщення та іншими актами законодавства Української
РСР, є недійсними.
Стаття 62. Застосування правил цивільного законодавства Союзу
РСР і Української РСР до відносин, що випливають
з договору найму жилого приміщення
До відносин, що випливають з договору найму жилого
приміщення, у відповідних випадках застосовуються також правила
цивільного законодавства Союзу РСР і Української РСР.
Стаття 63. Предмет договору найму жилого приміщення
Предметом договору найму жилого приміщення в будинках
державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або
інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи
кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле
приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від
встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48),
частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним
входом, а також підсобні приміщення ( кухня, коридор, комора
тощо).
Стаття 64. Права і обов'язки членів сім'ї наймача
Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються
нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що
випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени
сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за
зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і
батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо
вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне
господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали
бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному
жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач
та члени його сім'ї.
Стаття 65. Право наймача на вселення інших осіб у займане
ним жиле приміщення
Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою
всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане
ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших
осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної
згоди не потрібно.
Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача,
набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим
приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та
членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про
порядок користування жилим приміщенням.
Стаття 65-1. Придбання громадянам займаних ними
жилих приміщень у приватну власність
Наймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського
житлового фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім'ї,
які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у
власність на підставах, передбачених чинним законодавством.
( Кодекс доповнено статтею 65-1 згідно із Законом N 3187-12 від
06.05.93 )
Стаття 66. Плата за користування житлом
Плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється
виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).
Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 квадратного
метра на одну особу.
Розмір плати за користування житлом (квартирної плати)
встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В одинарному розмірі оплачується загальна площа, що має
належати наймачеві та членам його сім'ї за встановленими нормами,
а також зайва площа, якщо розміри її на всю сім'ю не перевищують
половини норми загальної площі, яку належить мати одній особі.
Плата за користування рештою зайвої загальної площі береться в
підвищеному розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Загальна площа, право користування якою зберігається за
тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім'ї, не вважається
зайвою.
( Стаття 66 із змінами, внесеними згідно з Декретом КМ N 11-92 від
15.12.92, в редакції Закону N 3187-12 від 06.05.93 )
Стаття 67. Плата за комунальні послуги
Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова
енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за
затвердженими в установленому порядку тарифами.
( Стаття 67 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2598-IV
( 2598-15 ) від 31.05.2005 )
Стаття 68. Строки внесення квартирної плати та плати за
комунальні послуги
Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та
плату за комунальні послуги.
Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках
державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в
строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Стаття 69. Пільги по квартирній платі та платі за комунальні
послуги
Пільги по квартирній платі та платі за комунальні послуги
встановлюються законодавством.
Громадянам, які проживають у будинках, що належать колгоспам,
може бути надано пільги по квартирній платі за рішенням загальних
зборів членів колгоспу або зборів уповноважених.
( Стаття 69 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3187-12 від
06.05.93 )
Стаття 70. Безплатне користування жилим приміщенням
з опаленням і освітленням
Спеціалісти, які працюють і проживають у сільській
місцевості, поза населеними пунктами (а в установлених
законодавством Союзу РСР випадках - у селищах), користуються
безплатно жилим приміщенням з опаленням і освітленням.
Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і
союзних республік переліки категорій спеціалістів, які
забезпечуються таким приміщенням, і порядок надання їм жилих
приміщень встановлюються Радою Міністрів СРСР і Радою Міністрів
Української РСР.
Стаття 71. Збереження жилого приміщення за тимчасово
відсутніми громадянами
При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за
ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних
причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може
бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем
або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках:
1) призову на строкову військову службу або направлення на
альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із
запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом
усього періоду проходження зазначеної військової служби;
перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і
військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти
років перебування на дійсній військовій службі;
2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за
умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні,
студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, -
протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
3) поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до
родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх
перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника,
якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші
члени сім'ї.
Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і
членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за
договором оренди іншому громадянину до закінчення строку
перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення
нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи
піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в
загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності,
у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та
соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих
навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних
Силах України та інших військових формуваннях;
4) виїзду в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна
(піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;
5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі
дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної
допомоги - протягом усього часу перебування в них;
6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному
закладі - протягом усього часу перебування в ньому;
7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі,
позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі -
протягом усього часу перебування під вартою або відбування
покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися
проживати інші члени сім'ї.
Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати
інші члени сім'ї наймача, це житло може бути надано за договором
оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину
до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними
покарання.
( Стаття 71 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3187-12 від
06.05.93, N 1525-III ( 1525-14 ) від 02.03.2000, N 2377-IV
( 2377-15 ) від 20.01.2005 )
Стаття 72. Порядок визнання особи такою, що втратила право
користування жилим приміщенням
Визнання особи такою, що втратила право користування жилим
приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені
строки, провадиться в судовому порядку.
Стаття 73. Бронювання жилого приміщення
Жилі приміщення, що їх займають наймачі та члени їх сімей,
бронюються при направлені на роботу за кордон - на весь час
перебування за кордоном, при виїзді на роботу в райони Крайньої
Півночі і в прирівняні до них місцевості - на весь час дії
трудового договору, а у випадках, передбачених законодавством
Союзу РСР, - на весь час перебування в районах Крайньої Півночі і
в прирівняних до них місцевостях.
Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і
союзних республік законодавством Союзу РСР і Української РСР може
бути передбачено й інші випадки бронювання жилих приміщень.
Стаття 74. Умови, за яких бронювання жилого приміщення
не допускається
Бронювання жилого приміщення не допускається, якщо до наймача
пред'явлено позов про розірвання чи зміну договору найму цього
приміщення або про визнання ордера недійсним, а також в інших
випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Стаття 75. Видача охоронного свідоцтва (броні)
У разі бронювання жилого приміщення виконавчий комітет
районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за
місцем знаходження приміщення, що бронюється, видає наймачеві або
членові його сім'ї охоронне свідоцтво (броню). У разі виникнення
спору питання вирішується в судовому порядку.
Стаття 76. Розірвання договору найму на заброньоване
жиле приміщення
Якщо наймач та члени його сім'ї не повернулись у заброньоване
жиле приміщення протягом шести місяців після закінчення строку дії
броні, договір найму жилого приміщення за позовом наймодавця може
бути розірвано в судовому порядку.
Стаття 77. Правила бронювання жилих приміщень
Правила бронювання жилих приміщень затверджуються Радою
Міністрів Української РСР.
Стаття 78. Права і обов'язки тимчасово відсутніх наймача
та членів його сім'ї
Тимчасово відсутній наймач зберігає права і несе обов'язки за
договором найму жилого приміщення.
Якщо в жилому приміщенні не залишились проживати члени сім'ї
наймача, він зобов'язаний забезпечити належне утримання
приміщення.
Наймач вправі здати жиле приміщення в піднайом або поселити в
нього тимчасових жильців на умовах і в порядку, передбачених
статтями 91 - 99 цього Кодексу.
Члени сім'ї, що проживають у жилому приміщенні, наймач якого
тимчасово відсутній (статті 71, 73), вправі користуватися всім
займаним приміщенням. При цьому вони здійснюють права і обов'язки
за договором найму цього приміщення.
Стаття 79. Право на обмін жилого приміщення
Наймач жилого приміщення вправі за письмовою згодою членів
сім'ї, що проживають разом із ним, включаючи тимчасово відсутніх,
провести обмін займаного приміщення з іншим наймачем або членом
житлово-будівельного кооперативу, в тому числі з проживаючими в
іншому населеному пункті.
Стаття 80. Обмін жилого приміщення в разі відсутності
згоди між членами сім'ї
Якщо між членами сім'ї не досягнуто згоди про обмін, то кожен
з них вправі вимагати в судовому порядку примусового обміну
займаного приміщення на приміщення в різних будинках (квартирах).
Стаття 81. Обмін частини жилого приміщення
Наймач або член його сім'ї вправі в установленому порядку
провести обмін жилої площі, що припадає на нього, в тому числі
суміжної кімнати або частини кімнати, з наймачем іншого жилого
приміщення за умови, що в'їжджаючий у порядку обміну вселяється як
член сім'ї тих, що залишилися проживати в цьому приміщенні.
Стаття 82. Обмін жилих приміщень у будинках підприємств,
установ, організацій
Обмін жилих приміщень у будинках підприємств, установ,
організацій допускається лише за їх згодою. Відмову у згоді на
обмін може бути оскаржено в судовому порядку, крім випадків обміну
жилих приміщень у будинках, що належать колгоспам.
Стаття 83. Набрання чинності угодою про обмін жилими
приміщеннями
Угода про обмін жилими приміщеннями набирає чинності з
моменту одержання ордерів, що видаються виконавчими комітетами
місцевих Рад народних депутатів (частина перша статті 58). Відмову
у видачі ордера може бути оскаржено в судовому порядку в
шестимісячний строк.
Стаття 84. Порядок обміну жилих приміщень
Порядок обміну жилих приміщень установлюється законодавством
Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української
РСР.
Стаття 85. Обмін жилих приміщень у будинках, розташованих
на території Української РСР та іншої союзної
республіки
Якщо одне з обмінюваних жилих приміщень знаходиться в
будинку, розташованому на території Української РСР, а інше - на
території іншої союзної республіки, умови обміну визначаються
законодавством Союзу РСР, Української РСР та відповідної союзної
республіки.
Стаття 86. Умови, за яких обмін жилими приміщеннями не
допускається
Обмін жилими приміщеннями не допускається:
1) якщо до наймача пред'явлено позов про розірвання чи зміну
договору найму жилого приміщення або визнання ордера недійсним;
2) якщо одним з учасників обміну є член житлово-будівельного
кооперативу, щодо якого розглядається питання про виключення з
кооперативу;
3) якщо обмін має корисливий або фіктивний характер;
4) якщо будинок, в якому знаходиться обмінюване жиле
приміщення, підлягає знесенню або будинок (жиле приміщення)
загрожує обвалом чи підлягає переобладнанню для інших цілей;
5) якщо будинок підлягає капітальному ремонту з
переобладнанням або переплануванням обмінюваного жилого
приміщення;
6) якщо жиле приміщення є службовим або знаходиться в
гуртожитку;
7) якщо одне з обмінюваних приміщень знаходиться в будинку
підприємства, установи, організації, зазначених у частині першій
статті 114 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач одержав
приміщення у будинку підприємства, установи, організації не у
зв'язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив
право на його виселення, а також коли наймач іншого обмінюваного
приміщення (член житлово-будівельного кооперативу) перебуває з
цим підприємством, установою, організацією у трудових відносинах;
8) якщо у зв'язку з обміном у квартиру, в якій проживає два
або більше наймачі, вселяється особа, яка хворіє на тяжку форму
хронічного захворювання, в зв'язку з чим не може проживати в такій
квартирі;
9) якщо внаслідок міжміського обміну на жилі приміщення в
містах республіканського підпорядкування і в курортних місцевостях
розмір жилої площі, що припадатиме на кожного члена сім'ї, буде
меншим від встановленого Радою Міністрів Української РСР.
Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і
союзних республік законодавством Союзу РСР може бути встановлено
й інші умови, за яких обмін жилими приміщеннями не допускається.
Стаття 87. Визнання обміну жилими приміщеннями недійсним
Обмін жилими приміщеннями, проведений з порушенням вимог
законодавства Союзу РСР, цього Кодексу та інших актів
законодавства Української РСР, визнається недійсним.
Визнання обміну недійсним провадиться в судовому порядку.
Стаття 88. Наслідки визнання обміну жилими приміщеннями
недійсним
У разі визнання обміну жилими приміщеннями недійсним сторони
підлягають переселенню в приміщення, які вони раніше займали.
Стаття 89. Правила обміну жилих приміщень
Правила обміну жилих приміщень затверджуються Радою Міністрів
Української РСР.
Стаття 90. Право наймача вимагати надання йому жилого
приміщення меншого розміру замість займаного
Наймач, який має зайву жилу площу понад установлені норми,
вправі за згодою членів сім'ї вимагати від виконавчого комітету
місцевої Ради народних депутатів, від підприємства, установи,
організації (залежно від належності жилого будинку) надання йому в
установленому порядку жилого приміщення меншого розміру замість
займаного.
Відмову в наданні жилого приміщення меншого розміру може
бути оскаржено до виконавчого комітету вищестоящої Ради народних
депутатів або вищестоящого щодо підприємства, установи,
організації органу управління.
Стаття 91. Піднайом жилого приміщення
Наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї, які
проживають разом з ним, і за згодою наймодавця здавати в піднайом
жиле приміщення у випадках і в порядку, встановлюваних цим
Кодексом.
Наймач може здати в піднайом частину жилого приміщення, а в
разі тимчасового виїзду - все приміщення. Жиле приміщення здається
в піднайом без зазначення строку або на визначений строк, у тому
числі на період збереження цього приміщення за тимчасово відсутнім
наймачем.
Для здачі в піднайом жилого приміщення у квартирі, в якій
проживає два або більше наймачі, потрібна також згода цих наймачів
та членів їх сімей, за винятком випадків здачі жилого приміщення в
піднайом у зв'язку з тимчасовим виїздом всієї сім'ї.
Договір піднайму укладається в письмової формі з наступною
реєстрацією у житлово-експлуатаційній організації.
Стаття 92. Вселення членів сім'ї піднаймача
Договором піднайму може бути передбачено, що разом з
піднаймачем у надаване йому жиле приміщення вселяються і члени
його сім'ї. Подальше вселення піднаймачем членів сім'ї
допускається лише за згодою наймодавця, наймача та інших осіб,
зазначених у частинах першій і третій статті 91 цього Кодексу.
Стаття 93. Умови, за яких здача жилого приміщення в
піднайом не допускається
Здача жилого приміщення в піднайом не допускається, якщо:
1) в результаті вселення піднаймача розмір жилої площі, що
припадатиме на кожну особу, яка проживає у цьому приміщенні, буде
меншим від установленого для надання жилих приміщень (частина
перша статті 48);
2) як піднаймач жилого приміщення або член його сім'ї в
квартиру, в якій проживає два або більше наймачі, вселяється
особа, яка хворіє на тяжку форму хронічного захворювання, в
зв'язку з чим не може проживати в такій квартирі.
Стаття 94. Наслідки недодержання встановленого порядку
здачі жилого приміщення в піднайом
Здача жилого приміщення в піднайом з порушенням вимог,
установлених частинами першою, третьою і четвертою статті 91 і
статтею 93 цього Кодексу, тягне за собою недійсність договору
піднайму. У цьому разі громадяни, які незаконно поселилися в
жилому приміщенні, зобов'язані негайно звільнити його, а в разі
відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання
іншого жилого приміщення.
Стаття 95. Плата за користування жилим приміщенням за
договором піднайму
Розмір плати за користування жилим приміщенням і за
комунальні послуги за договором піднайму встановлюється угодою
сторін, але не може перевищувати розміру квартирної плати, що
сплачується наймачем за надаване приміщення (частину приміщення),
і відповідної частини його витрат по оплаті комунальних послуг.
Стаття 96. Вилучення жилого приміщення, використовуваного
для одержання нетрудових доходів
Якщо наймач систематично здає жилу площу в піднайом з метою
одержання нетрудових доходів, ізольоване жиле приміщення (або жиле
приміщення, яке можна ізолювати), що здається в піднайом, може
бути вилучено в судовому порядку, а незаконно одержані суми -
стягнуто в доход держави.
Стаття 97. Припинення договору піднайму
Після закінчення строку договору піднайму піднаймач не вправі
вимагати відновлення договору і на вимогу наймача зобов'язаний
звільнити займане приміщення.
Договір піднайму може бути достроково разірвано, якщо
піднаймач або особи, які проживають разом з ним, систематично
руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за
призначенням, чи систематичним порушенням правил соціалістичного
співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній
квартирі чи одному будинку, а також у разі систематичного
невнесення піднаймачем плати за користування жилим приміщенням і
за комунальні послуги.
Якщо договір піднайму укладено без зазначення строку, наймач
зобов'язаний письмово попередити піднаймача про припинення
договору за три місяці. У такий же строк повинно бути попереджено
піднаймача, якщо тимчасово відсутній наймач або член його сім'ї
повертається до закінчення строку, обумовленого договором
піднайму.
У разі відмовлення звільнити займане приміщення після
припинення договору піднайму піднаймач і члени його сім'ї
підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого
приміщення.
Піднаймач жилого приміщення вправі за згодою членів своєї
сім'ї у будь-який час розірвати договір піднайму.
Стаття 98. Тимчасові мешканці
Наймач жилого приміщення та члени його сім'ї, які проживають
разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове
проживання в жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших осіб
без стягнення плати за користування приміщенням (тимчасових
жильців), в тому числі опікуна чи піклувальника, який не є членом
сім'ї наймача.
Вселення тимчасових жильців на строк понад півтора місяця
допускається за умови додержання розміру жилої площі,
встановленого для надання жилих приміщень (частина перша статті
48).
Тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім'ї, які
проживають разом з ним, зобов'язані негайно звільнити приміщення,
а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без
надання іншого жилого приміщення.
Стаття 99. Виселення піднаймачів і тимчасових жильців у
разі припинення договору найму жилого приміщення
Піднаймачі і тимчасові жильці самостійного права на займане
жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.
У разі припинення дії договору найму жилого приміщення
одночасно припиняється і дія договору піднайму. Піднаймач і члени
його сім'ї, а також тимчасові жильці зобов'язані негайно звільнити
займане жиле приміщення. У разі відмовлення вони підлягають
виселенню в судовому порядку, а з будинків, що загрожують обвалом,
- в адміністративному порядку. Виселення провадиться без надання
іншого жилого приміщення.
Стаття 100. Переобладнання і перепланування жилого
будинку і жилого приміщення
Переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого
приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і
перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю.
Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за
згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та
наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних
депутатів.
У разі відмови наймодавця, наймача або членів його сім'ї у
згоді на переобладнання чи перепланування жилого приміщення спір
може бути вирішено в судовому порядку, якщо на переобладнання чи
перепланування є дозвіл виконавчого комітету місцевої Ради
народних депутатів.
Наймач, який допустив самовільне переобладнання чи
перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за
свій рахунок привести приміщення у попередній стан.
Якщо проектом капітального ремонту жилого будинку передбачено
переобладнання чи перепланування квартир, з цим проектом повинні
бути ознайомлені наймачі та члени їх сімей. Зауваження і
пропозиції зазначених осіб, не враховані проектною організацією,
розглядаються органами, які здійснюють управління відповідним
житловим фондом, а також виконавчим комітетом місцевої Ради
народних депутатів, який затверджує проект капітального ремонту
будинку.
Стаття 101. Надання громадянам жилих приміщень у зв'язку з
капітальним ремонтом жилого будинку
При проведенні капітального ремонту жилого будинку державного
або громадського житлового фонду, коли ремонт не може бути
проведено без виселення наймача, наймодавець зобов'язаний надати
наймачеві та членам його сім'ї на час проведення капітального
ремонту інше жиле приміщення, не розриваючи при цьому договору
найму на ремонтоване приміщення. У разі відмовлення наймача від
переселення в інше жиле приміщення наймодавець може вимагати
переселення його в судовому порядку.
Жиле приміщення, надаване на час капітального ремонту, має
знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати
встановленим санітарним і технічним вимогам.
Після закінчення капітального ремонту і прийняття будинку
державною комісією наймач вселяється у жиле приміщення, яке він
раніше займав.
Видатки наймача по переселенню, викликаному капітальним
ремонтом жилого будинку, відшкодовуються наймодавцем.
У період проживання наймача в зв'язку з капітальним ремонтом
в іншому жилому приміщенні він вносить квартирну плату лише за
приміщення, надане йому на час ремонту.
Замість надання жилого приміщення на час проведення
капітального ремонту жилого будинку наймачеві та членам його сім'ї
за їх згодою та згодою наймодавця може бути надано в постійне
користування інше благоустроєне жиле приміщення. Рішення про це
приймають органи, зазначені в статтях 51 - 53 цього Кодексу.
Стаття 102. Надання громадянам іншого жилого приміщення,
якщо в результаті капітального ремонту займане
ними жиле приміщення не може бути збережене або
його розмір істотно зміниться
У тих випадках, коли жиле приміщення, яке займають наймач та
члени його сім'ї, в результаті капітального ремонту не може бути
збережене або істотно збільшиться і у наймача утворяться надлишки
жилої площі, наймачеві та членам його сім'ї повинно бути надано
інше благоустроєне жиле приміщення до початку капітального
ремонту. Якщо в результаті капітального ремонту жиле приміщення
істотно зменшиться, на вимогу наймача йому та членам його сім'ї
повинно бути надано інше благоустроєне жиле приміщення до початку
капітального ремонту. Спори, що виникають у зв'язку з цим,
вирішуються в судовому порядку.
Стаття 103. Зміна договору найму жилого приміщення
Договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за
згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця, за винятком
випадків, передбачених Основами житлового законодавства Союзу РСР
і союзних республік, іншими законодавчими актами Союзу РСР і цим
Кодексом.
Стаття 104. Зміна договору найму жилого приміщення на
вимогу члена сім'ї наймача
Член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів
сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого
договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути
виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63
цього Кодексу.
У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення
окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в
укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому
порядку.
Правила, встановлені частиною першою цієї статті, не
поширюються на жилі приміщення в будинках підприємств, установ,
організацій найважливіших галузей народного господарства (частина
перша статті 114), крім випадків, коли наймач одержав приміщення
не у зв'язку з трудовими відносинами або коли наймодавець втратив
право на його виселення, а також на приміщення в будинках
колгоспів.
Стаття 105. Зміна договору найму жилого приміщення на
вимогу наймачів, які об'єдналися в одну сім'ю
Громадяни, які проживають в одній квартирі і користуються в
ній жилими приміщеннями за окремими договорам найму, в разі
об'єднання в одну сім'ю вправі вимагати укладення з ким-небудь з
них одного договору найму на все займане приміщення.
У разі відмови наймодавця в укладенні одного договору найму
спір може бути вирішено в судовому порядку.
Стаття 106. Зміна договору найму жилого приміщення внаслідок
визнання наймачем іншого члена сім'ї
Повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та
інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання
його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого
приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі
смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить
будь-якому членові сім'ї наймача.
У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за
договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.
Правила, встановлені частиною першої цієї статті, не
поширюються на жилі приміщення в будинках підприємств, установ,
організацій найважливіших галузей народного господарства (частина
перша статті 114), крім випадків, коли наймач одержав жиле
приміщення не у зв'язку з трудовими відносинами або коли
наймодавець втратив право на його виселення, а також на приміщення
в будинках колгоспів.
Стаття 107. Розірвання договору найму жилого приміщення
наймачем
Наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в
будь-який час розірвати договір найму.
У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне
проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення
в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення
вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення
вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не
розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування
цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Стаття 108. Розірвання договору найму жилого приміщення на
вимогу наймодавця
Договір найму жилого приміщення в будинках державного і
громадського житлового фонду може бути розірвано на вимогу
наймодавця лише з підстав, установлених законом, і тільки в
судовому порядку, крім випадків виселення з будинків, що
загрожують обвалом.
Стаття 109. Виселення з жилих приміщень
Виселення із займаного жилого приміщення допускається з
підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно
або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному
порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле
приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.
Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно
надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення
громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були
придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи,
повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого
приміщення. Жиле приміщення, що надається виселюваному, повинно
бути зазначено в рішенні суду або постанові прокурора.
Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є
підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за
винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором
рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле
приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на
письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого
приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня
отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле
приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк
добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі
рішення суду.
Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі
приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики)
банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою
відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим
громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового
проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність
жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або
відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього
Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого
приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому
частиною третьою цієї статті.
( Стаття 109 із змінами, внесеними згідно із Законом N 898-IV
( 898-15 ) від 05.06.2003 )
Стаття 110. Виселення з наданням громадянам іншого
благоустроєного жилого приміщення
Громадяни виселяються з жилих будинків державного і
громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного
жилого приміщення, якщо:
будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає
знесенню;
будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом;
будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.
Офіцерів, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців
надстрокової служби Збройних Сил СРСР і прирівняних до них осіб,
звільнених з дійсної військової служби у відставку або в запас, а
також осіб, які проживають разом з ними, може бути виселено із
займаних ними жилих приміщень у військових містечках з наданням
іншого благоустроєного жилого приміщення. У такому ж порядку
підлягають виселенню з військових містечок інші особи, які
втратили зв'язок із Збройними Силами СРСР.
Стаття 111. Надання жилого приміщення у зв'язку із знесенням
будинку або переобладнанням будинку (жилого
приміщення) в нежилий
Якщо будинок, в якому знаходиться жиле приміщення, підлягає
знесенню у зв'язку з вилученням земельної ділянки для державних
або громадських потреб, громадянам, виселюваним з цього будинку,
інше блаустроєне жиле приміщення надається виконавчим комітетом
місцевої Ради народних депутатів, а у випадках, коли земельна
ділянка відводиться державній, кооперативній або іншій громадській
організації, - цією організацією.
Якщо будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, у зв'язку
з непридатністю для проживання підлягає знесенню або будинок
(жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий, інше
благоустроєне жиле приміщення надається виселюваним державною,
кооперативною або іншою громадською організацією, якій належить
будинок, що підлягає знесенню, або якій призначається підлягаючий
переобладнанню будинок (жиле приміщення), а в разі відсутності
цієї організації чи неможливості надання нею жилого приміщення -
виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.
Стаття 112. Надання жилого приміщення у зв'язку з
виселенням з будинків (жилих приміщень),
що загрожують обвалом
Якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, громадянам,
виселюваним з цього будинку (жилого приміщення), інше
благоустроєне жиле приміщення залежно від належності будинку
надається виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів чи
державною, кооперативною або іншою громадською організацією, а в
разі неможливості надання жилого приміщення цією організацією -
виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.
Стаття 113. Вимоги, що пред'являються до благоустроєного
жилого приміщення, яке надається у зв'язку
з виселенням
Надаване громадянам у зв'язку з виселенням інше благоустроєне
жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного
пункту і відповідати вимогам статті 50 цього Кодексу. Громадянам,
які займали окрему квартиру, повинно бути надано окрему квартиру.
Якщо наймач займав більш як одну кімнату, йому надається жиле
приміщення, що складається з того ж числа кімнат. За розміром жиле
приміщення має бути не меншим за те, яке займав наймач, однак у
межах норми жилої площі. Якщо наймач або член сім'ї, що проживає
разом з ним, має право на додаткову жилу площу і фактично
користується нею, жиле приміщення надається з урахуванням норми
додаткової жилої площі. У разі виселення з жилого приміщення,
меншого за розміром, ніж це передбачено для надання жилого
приміщення в даному населеному пункті, виселюваному надається жиле
приміщення відповідно до встановленого розміру.
Стаття 114. Виселення з наданням громадянам іншого
жилого приміщення
З наданням іншого жилого приміщення може бути виселено:
робітників і службовців (разом з проживаючими з ними
особами), що припинили трудові відносини з підприємствами,
установами, організаціями найважливіших галузей народного
господарства, які надали жиле приміщення, у зв'язку із звільненням
за власним бажанням без поважних причин, або за порушення трудової
дисципліни, або за вчинення злочину. Відповідно до Основ житлового
законодавства Союзу РСР і союзних республік списки таких
підприємств, установ, організацій затверджуються Радою Міністрів
РСР і Радою Міністрів Української РСР;
громадяни, які одержали жилі приміщення в будинках колгоспів,
якщо вони виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за
власним бажанням;
громадян, позбавлених батьківських прав, якщо вони проживають
спільно з дітьми, відносно яких позбавлені батьківських прав.
Надаване громадянам у зв'язку з виселенням інше жиле
приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і
відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.
( Стаття 114 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 660-12
від 28.01.91 )
Стаття 114-1. Виселення з дитячих будинків сімейного типу
У випадках ліквідації дитячого будинку сімейного типу
батьки-вихователі повинні звільнити надане їм жиле приміщення
(стаття 46-1), а в разі відмови - підлягають виселенню з наданням
їм іншого благоустроєного жилого приміщення. При усуненні
батьків-вихователів від подальшого виховання дітей вони можуть
бути виселені із займаного ними жилого приміщення з наданням
іншого жилого приміщення.
( Кодекс доповнено статтею 114-1 згідно з Указом ПВР N 660-12 від
28.01.91 )
Стаття 115. Виселення з жилих приміщень з наданням
громадянам іншого жилого приміщення
в інших випадках
Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і
союзних республік законодавством Союзу РСР може бути передбачено й
інші випадки виселення громадян з наданням іншого жилого
приміщення.
Стаття 116. Виселення без надання громадянам іншого жилого
приміщення
Якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають
разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або
використовують його не за призначенням, або систематичним
порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для
інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а
заходи запобігання і громадського впливу виявились
безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших
заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого
приміщення.
Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого
приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути
зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного
приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в
обміні стороною.
Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без
надання їм іншого жилого приміщення.
( Стаття 116 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 660-12
від 28.01.91 )
Стаття 117. Виселення громадян у разі визнання ордера
недійсним
У разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок
неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають
виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо громадяни,
зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням у
будинку державного або громадського житлового фонду, їм повинно
бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше
жиле приміщення.
У випадках визнання ордера на жиле приміщення недійсним з
іншим підстав, крім випадку, передбаченого частиною першою цієї
статті, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з
наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше
займали.
Г л а в а 3
КОРИСТУВАННЯ СЛУЖБОВИМИ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ
Стаття 118. Службові жилі приміщення
Службові жилі приміщення призначаються для заселення
громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин
повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле
приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого
комітету районної, міської, районної в місті Ради народних
депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило,
окремі квартири.
Жилі приміщення, що надаються народним депутатам України на
період їх роботи на постійній основі у Верховній Раді України,
включаються до числа службових і виключаються з їх числа за
рішенням Верховної Ради України за поданням Комісії Верховної Ради
України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення
діяльності депутатів.
( Стаття 118 із змінами, внесеними згідно із Законом N 287/95-ВР
від 11.07.95 )
Стаття 119. Категорії осіб, яким може бути надано службові
жилі приміщення
Перелік категорій робітників, яким може бути надано службові
жилі приміщення, встановлюється законодавством Союзу РСР і
Української РСР.
Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і
союзних республік у випадках, які визначаються Радою Міністрів
СРСР, службові жилі приміщення можуть надаватися окремим
категоріям військовослужбовців.
Стаття 120. Службові жилі приміщення у будинках, що
належать колгоспам
У будинках, що належать колгоспам, включення жилих приміщень
до числа службових (у тому числі і в будинках, заселених до
введення в дію Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних
республік) і встановлення переліку категорій працівників, яким
можуть надаватися такі приміщення, провадяться за рішенням
загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених,
затверджуваним виконавчим комітетом районної, міської, районної в
місті Ради народних депутатів.
Стаття 121. Порядок надання службових жилих приміщень
Порядок надання службових жилих приміщень установлюється
законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами
законодавства Української РСР.
Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації
підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу
управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.
Стаття 122. Ордер на службове жиле приміщення
На підставі рішення про надання службового жилого приміщення
виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради
народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є
єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.
Народному депутату України спеціальний ордер видається
Управлінням справами Верховної Ради України.
Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР.
( Стаття 122 із змінами, внесеними згідно із Законом N 287/95-ВР
від 11.07.95 )
Стаття 123. Порядок користування службовими жилими
приміщеннями
Порядок користування службовими жилими приміщеннями
встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими
актами законодавства Української РСР.
До користування службовими жилими приміщеннями застосовуються
правила про договір найму жилого приміщення, крім правил,
передбачених статтями 73 - 76, 79 - 83, 85, 90, частиною шостою
статті 101, статтями 103 - 106 цього Кодексу.
Стаття 124. Виселення з службових жилих приміщень без
надання іншого жилого приміщення
Робітники і службовці, що припинили трудові відносини з
підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які
виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним
бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з
усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого
приміщення.
Стаття 125. Особи, яких не може бути виселено з службових
жилих приміщень без надання іншого жилого
приміщення
Без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у
статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено:
інвалідів війни та інших інвалідів з числа
військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення,
контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті СРСР чи при
виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок
захворювання, зв'язаного з перебуванням на фронті; учасників
Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії;
сім'ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали
безвісти при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків
військової служби; сім'ї військовослужбовців; інвалідів з числа
осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства
внутрішніх справ СРСР, які стали інвалідами внаслідок поранення,
контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових
обов'язків;
осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі,
організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як
десять років;
осіб, що звільнені з посади, у зв'язку з якою їм було надано
жиле приміщення, але не припинили трудових відносин з
підприємством, установою, організацією, які надали це приміщення;
осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства,
установи, організації або за скороченням чисельності чи штату
працівників;
пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів; членів
сім'ї померлого працівника, якому було надано службове жиле
приміщення; інвалідів праці I і II груп, інвалідів I і II груп з
числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб;
одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з
ними.
Стаття 126. Жиле приміщення, що надається в зв'язку з
виселенням з службового жилого приміщення
Надаване громадянам у зв'язку з виселенням з службового
жилого приміщення інше жиле приміщення має відповідати вимогам,
передбаченим частиною другою статті 114 цього Кодексу.
У разі знесення будинку або переобладнання будинку (жилого
приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення)
загрожує обвалом, наймачеві службового жилого приміщення може бути
надано інше службове жиле приміщення. Надання іншого службового
жилого приміщення допускається також у випадках, передбачених
статтею 102 цього Кодексу.
Стаття 126-1. Надання народним депутатам України службових
жилих приміщень і користування ними
Порядок надання народним депутатам України службових жилих
приміщень і користування ними визначається окремим Положенням,
затвердженим Верховною Радою України.
( Кодекс доповнено статтею 126-1 згідно із Законом N 287/95-ВР від
11.07.95 )
|
