У нашому житті трапляються випадки, коли людина (фізична особа), свідомо або з необережності може завдати шкоду іншій фізичній особі або підприємству (юридичній особі). Як приклад, завдання майнової шкоди підприємству його працівником. Або наприклад, дуже буденне явище, як залиття квартири сусідів. Отже  згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомiрними рiшеннями, дiями чи бездiяльнiстю особистим немайновим правам фiзичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фiзичної або юридичної особи, вiдшкодовується в повному обсязi особою, яка її завдала.
Але відповідальність за завдану майнову шкоду настає за умови, якщо особа, яка завдала майнової шкоди не доведе, що шкода спричинена не з її вини та за умови, що дiї останньої були неправомiрними, мiж ними i шкодою є безпосереднiй причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Дуже часто трапляються випадки, коли фізична особа працівник, при виконанні свої трудових, службових обов’язків завдала шкоди іншим особам. В таких випадках керуючись ст. 1172 ЦКУ, юридична або фiзична особа вiдшкодовує шкоду, завдану їхнiм працiвником пiд час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язкiв. Але це не означає, що ця юридична або фізична особа, яка відшкодовує майнову шкоду не має право звернутися з регресним позовом до суду на працівника, про відшкодування завданої їм шкоди.