Питання відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, освітлюється параграфом 2 Глави 82 Цивільного кодексу України.
Тож у разі спричинення шкоди здоров’ю, каліцтвом або смертю, згідно ст. 1195 ЦКУ фiзична або юридична особа, яка завдала шкоди калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я фiзичнiй особi, зобов'язана вiдшкодувати потерпiлому заробiток (дохiд), втрачений ним внаслiдок втрати чи зменшення професiйної або загальної працездатностi, а також вiдшкодувати додаткові витрати, викликанi необхiднiстю посиленого харчування, санаторно-курортного лiкування, придбання лiкiв, протезування, стороннього догляду. А у разi ушкодження здоров'я фiзичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмiр вiдшкодування визначається виходячи з розмiру мiнiмальної заробiтної плати.
Визначення втраченого заробітку (доходу) згідно положень ст..1197 та 1198 ЦКУ.
Визначення такого заробітку відбувається у відсотках від середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до настання каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, з урахуванням ступеня втрати працездатності. Середньомісячний заробіток обчислюється за бажанням потерпiлого за 12 або за 3 мiсяцi роботи. Якщо середньомiсячний заробiток (дохiд) потерпiлого є меншим вiд п'ятикратного розмiру мiнiмальної заробiтної плати, розмiр втраченого заробiтку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розмiру мiнiмальної заробiтної плати. До втраченого заробiтку (доходу) включаються всi види оплати працi за трудовим договором за мiсцем основної роботи i за сумiсництвом, з яких сплачується податок на доходи громадян, у сумах, нарахованих до вирахування податку. У випадку, коли на момент заподіяння шкоди потерпілий не працював, то обчислення середньомісячного заробітку відбувається, за бажанням потерпілої особи, виходячи з розміру заробітку до звільнення, або допускається обчислення за звичайного розмiру заробiтної плати працiвника його квалiфiкацiї у цiй мiсцевостi.
Порядок відшкодування шкоди здійснюється щомісячними платежами. А за наявностi обставин, якi мають iстотне значення, та з урахуванням матерiального становища фiзичної особи, яка завдала шкоди, сума вiдшкодування може бути виплачена одноразово, але не бiльш як за 3 роки наперед.
Потерпіла особа має право клопотати про збільшення розміру відшкодування шкоди, якщо його працездатнiсть знизилася порiвняно з тiєю, яка була у нього на момент вирiшення питання про вiдшкодування шкоди (ст.1203 ЦК).
Але законодавець не обминув уваги той випадок, коли особа, яка завдала шкоду, може клопотати про зменшення виплат відшкодування шкоди (ст.1204 ЦК) ця особа має право вимагати зменшення розмiру вiдшкодування шкоди, якщо працездатнiсть потерпiлого зросла порiвняно з тiєю, яка була в нього на момент вирiшення питання про вiдшкодування шкоди.

При виникненні спору по даному питанню необхідно звертатися  до місцевого суду  з позовною заявою, до якої необхідно додати:
1. Акт про нещасний випадок.
2. Висновок комісії з розслідування нещасного випадку.
3. Висновок МСЕК про ступінь втрати працездатності.
4. Довідка про заробітну плату до каліцтва.
5. Довідка про розмір пенсії.
6. Докази, що підтверджують додаткові витрати.
7. Копія позовної заяви.