Відповідно до норм Сімейного кодексу, батьки зобов'язані утримувати  дитину  до  досягнення  нею повноліття. Способи виконання  батьками  обов'язку  утримувати  дитину визначаються за домовленістю між ними. За  домовленістю  між  батьками  дитини  той  із них,  хто проживає окремо від дитини,  може брати участь у  її  утриманні  в грошовій і (або) натуральній формі. За  рішенням  суду  кошти  на  утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її  матері,  батька  і  (або)  у твердій грошовій сумі. Якщо  місце  проживання   батьків   невідоме,   або   вони ухиляються   від   сплати   аліментів,  або  не  мають  можливості утримувати  дитину,  дитині   призначається   тимчасова   державна допомога,  яка  не може бути меншою, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму  для  дитини  відповідного віку.                 
При визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.  Мінімальний  розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим,   ніж   30  відсотків  прожиткового  мінімуму  для  дитини відповідного  віку.
Частка  заробітку  (доходу)  матері,  батька,   яка   буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо  стягуються  аліменти  на  двох  і більше дітей,  суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері,  батька на їх утримання,  яка  буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо платник аліментів має нерегулярний,  мінливий  дохід, частину  доходу  одержує  в  натурі,  а  також  за наявності інших обставин,  що мають істотне значення,  суд за заявою платника  або одержувача  може  визначити  розмір  аліментів  у твердій грошовій сумі.
Той  з  батьків,  з кого присуджено стягнення аліментів на дитину,  а також той з  батьків,  до  кого  вимога  про  стягнення аліментів  не  була подана,  зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір  участі  одного  з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду,  з  урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати  на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово,  періодично  або постійно.
Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії,  стипендії про відрахування аліментів на дитину  з його  заробітної плати,  пенсії,  стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.
Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається   у   письмовій   формі   і   нотаріально посвідчується. У  разі  невиконання  одним  із батьків свого обов'язку за договором  аліменти  з  нього  можуть  стягуватися   на   підставі виконавчого напису нотаріуса.
Аліменти  на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за  минулий  час  можуть  бути  присуджені,  якщо позивач  подасть  суду  докази  того,  що  він вживав заходів щодо одержання аліментів з  відповідача,  але  не  міг  їх  одержати  у зв'язку  з  ухиленням  останнього від їх сплати.  У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час,  але не більш  як  за  три роки.

У випадку звернення до суду першої інстанції з позовною заявою про стягнення аліментів, до заяви необхідно додати наступні документи:
1. Копія свідотства про шлюб, про розірвання шлюбу;
2. Копія свідоцтв(а) про народження дитини;
3. Довідка з житлово-експлуатаційних органів (органів місцевого самоврядування) про знаходження дитини (дітей) на утриманні заявника;
4. Довідка (при можливості) з місця роботи відповідача про розмір його заробітку;
5. Квитанція про сплату судового збору;
6. Копія позовної заяви.