Питання усиновлення регулюються главою 18 Сімейного кодексу України. Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснюється на підставі рішення суду.  Усиновленою може бути дитина, яка не досягла повноліття. У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або позбавлена їхнього піклування. Дитина, покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку відмовилися забрати з них батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку. Усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна особа і є старшою за дитину, яку бажає усиновити не менш як на п’ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.Усиновлювачами можуть бути подружжя. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Якщо особи, які не перебувають у шлюбі між собою, але проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.
Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Суд може постановити рішення  про усиновлення ними дитини, якщо такі особи проживають однією сім’єю.
Усиновлення здійснюється за вільною згодою її батьків, яка надається в письмовій формі та засвідчується нотаріально. Для усиновлення дитини потрібна її згода. Згода дитини наїї усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає у сім’ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками. Усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони: невідомі; визнані безвісно відсутніми; визнані недієздатними, позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється. На усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого із подружжя, засвідчена нотаріально.
Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішення суду про усиновлення. Суд постановляючи рішення суду про усиновлення дитини враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:

1. стан здоров’я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
2. мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
3. мотиви того, чого один з подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву для усиновлення;
4. взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опакується вже дитиною;
5. особу дитини та стан її здоров’я;
6. ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

У випадку звернення до суду з заявою  про  усиновлення дитини, до неї необхідно додати наступні документи:
1. Копія свідоцтва про шлюб.
2. Засвідчена нотаріально письмова згода дружини (чоловіка) про усиновлення дитини одним із подружжя.
3. Медичний висновок про стан здоров’я усиновлювача.
4. Довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати (або копія декларації про доходи).
5. Документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням.
6. Висновок органу опіки і піклування про доцільність усиновлення та відповідність інтересам дитини.
7. Квитанція про сплату судового збору та судових витрат.
8.  Копія  заяви .